Новозавітні грошові одиниці у фокусі української гривні
Олеся ТОЦЬКА, кандидат економічних наук, доцент СНУ ім. Лесі УкраїнкиЛюди, які читають Новий Завіт і відвідують церковні Служби, натрапляють у текстах Писання, чують у проповідях священиків згадки про грошові одиниці біблійних часів. Але тим, хто не займається нумізматикою та вивченням історії Стародавнього Риму чи Ізраїльського царства, важко зрозуміти глибинний зміст цих уривків. Спробуємо провести «економічну інтерпретацію» деяких біблійних текстів на сучасний український лад.
Події, описані в Новому Завіті, відносяться до І ст. н. е. У той час Ізраїль перебував під владою Римської імперії (частина території мала деяку самоврядність). Тому в обігу були римські та грецькі грошові одиниці, а також національна гебрейська валюта – срібник (шекель), яка дорівнювала грецьким чотирьом драхмам. Саме в 30 таких монет оцінили Юдину зраду Ісуса Христа (Мф. 26:14–16).
У Новому Завіті йде мова про такі римські грошові одиниці:
1) динарій = 16 асаріїв = 64 кодранти;
2) асарій = 4 кодранти;
3) кодрант.
Динарій – римська срібна монета, яка приблизно відповідала грецькій драхмі. В епоху Нового Завіту один динарій складав звичайну денну плату солдата чи працівника-поденника. Динарій згадується в усіх чотирьох євангелістів і Одкровенні Івана Богослова:
1) у притчі про немилосердного боржника, який заборгував цареві 10 000 талантів та, бувши звільнений від цього боргу, не захотів простити своєму товаришу борг у 100 динаріїв (Мф. 18:23–35);
2) у притчі про робітників у винограднику, яких господар наймав по динарію за день (Мф. 20:1–16);
3) у розповіді про те, як Ісус на запитання фарисеїв про сплату податків наказав принести монету, якою сплачується податок, – динарій – і запитав, чиє на ньому зображення та напис (Мф. 22:15–22; Мк. 12:13–17; Лк. 20:20–26);
4) у згадці про чудо насичення п’яти тисяч народу, коли апостоли на пропозицію Ісуса нагодувати людей запитали, чи піти купити хліба на 200 динаріїв і дати їм їсти (Мк. 6:30–44); апостол Филип казав, що хліба, купленого на 200 динаріїв, усім присутнім не вистачить (Ін. 6:1–15);
5) у розповіді про намащення Ісуса миром, коли одна жінка розбила алебастрову посудину мира з чистого дорогоцінного нарду і вилила Йому на голову, а дехто обурювався, що це миро можна було б продати більше як за 300 динаріїв і роздати вбогим (Мк. 14:3–9; Ін. 12:1–11);
6) у порівнянні двох боржників лихваря, одному з яких було прощено борг у 500 динаріїв, а іншому – в 50 (Лк. 7:41–43);
7) у притчі про милосердного самарянина, який залишив господарю заїжджого двору два динарії, щоб той подбав про пораненого чоловіка (Лк. 10:25–37);
8) в Одкровенні святого Йоана Богослова, де сказано, що він чув голос, який говорив: «мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій» (Одкр. 6:6).
Асарій – римська мідна монета, яка дорівнювала чотирьом кодрантам. Про один асарій іде мова як про ціну за дві малі пташки (Мф. 10:29), а про два асарії – як ціну за п’ять (Лк. 12:6).
Кодрант – найдрібніша римська мідна монета, четвертина асарія. Кодрант згадується в повчанні про те, що потрібно швидко миритися зі своїм суперником, щоб не потрапити у в’язницю, з якої не вийдеш, «поки не віддаси останній кодрант» (Мф. 5:25–26); а також у розповіді, де описується, як одна вбога вдова поклала в скарбницю все, що мала, – дві лепти, тобто кодрант (Мк. 12:41–44).
У Новому Завіті також іде мова про такі грецькі міри вартості:
1) талант = 60 мін = 1500 статирів = 6000 драхм;
2) міна = 25 статирів = 100 драхм;
3) статир = 2 дидрахми = 4 драхми;
4) дидрахма = 2 драхми;
5) драхма;
6) лепта.
Талант – приблизна ціна 26 кг срібла. Він згадується:
1) у притчі про немилосердного боржника (Мф. 18:23–35);
2) у притчі про таланти (п’ять, два й один), які довірив своїм рабам господар (Мф. 25:14–30).
Про талант також йде мова в Одкровенні Йоана Богослова, де сказано, що град завбільшки як талант упав з неба на людей (Одкр. 16:21). Але тут, на нашу думку, слово «талант» ужито або як древньоєврейська (біля 34 кг), або грецька (біля 26 кг) міра ваги.
Міна – приблизна ціна 430 г срібла. Про неї згадується в притчі про десять мін, які чоловік високого роду, вирушаючи в далеку країну, дав своїм десятьом рабам, щоб вони пустили їх у діло (Лк. 19:11–28).
Статир – срібна монета, що дорівнює чотирьом драхмам. Її мав знайти апостол Петро в роті риби, щоб заплатити податок на храм за Ісуса Христа і за себе (Мф. 17:24–27).
Дидрахма (подвійна драхма) – срібна монета вартістю дві драхми. За часів Ісуса Христа щорічна пожертва на храм, яка повинна була вноситись кожним юдеєм, дорівнювала саме двом драхмам (Мф. 17:24–27).
Драхма – срібна монета. Згадується в притчі про загублену жінкою драхму (Лк. 15:8–9) та розповіді про те, що після чудес, які вчинив апостол Павло в Ефесі, багато чарівників, зібравши свої книги загальною вартістю 50 000 драхм, спалили їх перед усіма (Діян. 19:19).
Лепта – найдрібніша грецька мідна монета в епоху Нового Завіту. Згадується в розповіді про дві вдовині лепти (Мк. 12:41–44; Лк. 21:1–4).
Далі проведемо порівняння описаних вище срібних і мідних монет із українською гривнею. Для цього скористаємося офіційним курсом срібла, встановленим Національним банком України станом на 14.11.2014 р.: 2425 грн 91 коп. за 10 тройських унцій. Маса тройської унції дорівнює 31,1034768 г. Тобто цей курс установлено приблизно за 311 г срібла. Відповідно вартість 1 кг срібла – близько 7800 грн. З огляду на це отримаємо: талант = 202 800 грн,
міна = 3380 грн, статир = 135 грн 20 коп., дидрахма = 67 грн 60 коп., драхма = 33 грн 80 коп.,
динарій = 33 грн 80 коп., асарій = 2 грн 11 коп., кодрант = 53 коп.
Вивівши такі співвідношення, отримаємо сучасний економічний зміст окремих новозавітних текстів на український лад.
1. Зрада Юдою Ісуса Христа була оцінена в 4056 грн.
2. Немилосердний боржник був винен цареві 2 млрд 280 тис. грн (!), а його товариш йому – 3380 грн.
3. Робітники працювали у винограднику за 33 грн 80 коп. в день. Для порівняння зазначимо, що 2014 р. мінімальна заробітна плата в Україні в погодинному розмірі становить 7 грн 30 коп. Тобто при восьмигодинному робочому дні вітчизняні робітники повинні отримувати не менше 58 грн 40 коп. за день.
4. Податки сплачувалися монетами номіналом 33 грн 80 коп.
5. Апостоли вважали, що 6760 грн не вистачить для нагодування п’яти тисяч людей. До прикладу: якщо прийняти, що буханка білого хліба зараз коштує 4 грн 75 коп., то на цю суму можна було б купити 1423 буханки, і кожному чоловікові, якщо не враховувати жінок і дітей, дісталося б по 285 г хліба.
6. Миро, яке принесла жінка для намащення Ісуса, коштувало 101 40 грн.
7. Лихвар пробачив одному боржникові 16 900 грн боргу, а іншому – 1690 грн.
8. Милосердний самарянин залишив господарю заїжджого двору 67 грн 60 коп. До прикладу, в Луцьку ночівля одній людині обійдеться від 60 грн у хостелі (класичний чотиримісний номер) до 550 грн в бутік-готелі «Залєскі» (стандартний двомісний номер зі сніданком).
9. Дві малі пташки продавалися за 2 грн 11 коп., а п’ять – за 4 грн 22 коп.
10. Вбога вдова поклала в скарбницю 53 коп.
11. Господар довірив своїм трьом рабам 1 млн 140 тис. грн, 405 600 грн та 202 800 грн відповідно.
12. Чоловік високого роду дав своїм десятьом рабам для ведення справи по 3380 грн кожному. Для порівняння зазначимо, що в 2014 р. мінімальна заробітна плата в Україні у місячному розмірі становить 1218 грн. Тобто отримана ними сума приблизно складає мінімальний офіційний заробіток українця за три місяці.
13. Петро мав заплатити податок за себе та Ісуса в розмірі 135 грн 20 коп. Цікаво, а скільки кожен із нас жертвує на храм у рік?
14. Жінка загубила, а потім знайшла 33 грн 80 коп.
15. Спалені в Ефесі чародійські книги коштували 1 млн 690 тис. грн (!). До прикладу, в держбюджеті України на 2014 р. на випуск продукції за програмою «Українська книга» передбачено 28 млн 387 тис. грн.
Отже, можна зробити такі висновки:
1) у Новому Заповіті, окрім гебрейського срібника, згадуються як грецькі, так і римські грошові одиниці;
2) до римських монет відноситься срібна – динарій, а також мідні – асарій і кодрант;
3) грецькими мірами вартості, про які йде мова в Новому Заповіті, є талант, міна, статир, дидрахма, драхма та лепта.
Сподіваємось, що наведена тут економічна інтерпретація окремих біблійних текстів «на український лад» допоможе краще зрозуміти нам їхній глибинний зміст.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи