Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ПО ВІРІ ВАШІЙ

Запитання

Чому одні ікони називають чудотворними, а інші – ні?


Відповідає кандидат богословських наук Василь Лозовицький

Досить часто розділяють образи на «чудотворні» та «нечудотворні». Яка ж причина того, що одні ікони є і називаються чудотворними, а інші – ні? Та взагалі чи можливо це збагнути?

Достеменно пізнати це людині, яка не має глибокого духовного досвіду, неможливо, бо «шляхи Господні несповідимі». Та й як може смертний проникати в таємниці духовного світу? «Якщо б не було таємничого й сокровенного, то навіщо була б і сама віра як „доказ речей невидимих і впевненість у невидимому як у видимому“» (Євр. 11:1)? Навіть з такої точки зору треба стримувати надміру допитливий людський дух від проникнення за завісу Святая Святих. Адже така надмірна цікавість може лише нашкодити, не просто не привести до певного пізнання феномену чудотворності, але й до упереджених суджень та хибних висновків.

І все ж, відкидаючи зухвале випробування таємничого (Божественного), ми можемо дещо сказати про певні, так би мовити, пізнані нами ознаки чудотворності – знову ж таки в дусі смиренного спостереження та обмеженого розуміння Божих шляхів.

Чому пов’язки й пояси ап. Павла були чудотворними для хворих? Та й, як відомо з книги Нового Завіту, не лише елементи одягу (Діянь 19:11–12), але й сама лише тінь угодника чинила надзвичайні речі – як у випадку з ап. Петром (Діянь 5:15).

Тут, напевне, йдеться не про безумовність та невідому нам закономірність чудесних дій, а про плід віри та дії Божої благодаті через конкретні предмети чи особи. Предмети одягу апостола (як і багатьох інших святих людей) ставали чудотворними тому, що до них попередньо торкався і використовував їх сповнений благодатної сили чоловік. На зразок цього цілком імовірно, що інколи й одна ікона може отримати більше за іншу благословення і властивість чудотворіння, якщо її написала чи молитовно використовувала сповнена благочестя й благодаті людина.

Такими є чимало чудотворних образів Діви Марії. Вони таким чином проповідують і підтверджують учення Її Божественного Сина. Піклуючись про рід людський, Богоматір обрала їх особливим засобом постійного й близького спілкування з людьми, із цими іконами завжди перебуває благодать. Церква вшановує кілька сотень Чудотворних ікон Божої Матері.

Але, читаючи описи чудесних явлень та допомоги Всевишнього, Богородиці, ангелів, святих, перелік тих життєвих ситуацій та обставин, за яких «слід» звертатися по допомогу до того чи іншого чудотворного образа, можна прийти до помилкових висновків та впасти у марновірство. Один священик любив повторювати: «Свічка не може молитися за вас, але може молитися разом з вами, тобто допомагати молитві». Перефразовуючи, можемо сказати і про чудотворні ікони, як і про ікони взагалі та інші засоби освячення життя. А святитель Йоан Золотоустий одного разу сказав, що хресне знамення повинне супроводжуватися осмисленням і молитвою, інакше воно залишиться просто «гімнастичною вправою». Якщо немає цього внутрішнього осмислення або воно слабке, святиня може сприйматися (і дуже часто сприймається) як своєрідний талісман. Тоді замість Бога обожнюють навіть християнські святині, наприклад, чудотворні образи, а це вже не що інше як ідолопоклонство.

Чудотворність проявляється в іконах або заради молитов і досконалої віри Божих обранців, щоб утішити й нагородити їх благими чудесами, або через слабку віру окремих людей, щоб її підкріпити, або, зрештою, через таку віру, що лише передбачається, аби її пробудити, і вже настроєних на добро – до добра спонукати, а грішників привести до покаяння, виправлення і спасіння. Тож молитва віри є духовним магнітом (якщо можна вжити таке порівняння), який притягує благодатну й чудодійну силу.

Не матеріал і авторство, яке дуже часто залишається невідомим, не висока художня вартість або її відсутність, а невидима для чуттєвих очей, але ясна й чітка для духовного зору справді віруючої душі присутність Божої благодаті, діючої через чудотворний образ, – ось що приваблює неперестанний людський потік до святинь. Тому не варто протиставляти чудотворні та нечудотворні образи, натомість слід звернути увагу на себе, на своє ставлення до дарованих Богом засобів освячення.

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Звертайтесь до редакції: Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025; (0332) 72-21-82; pres-sluzhba@ukr.net

Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 9 (70)