Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ЩОБ СПАСТИСЯ
Хворобою дитини Господь кличе до покаяння та благочестивого життя

Запитання

Чому хворіють безгрішні діти?

Відповідає протоієрей Віталій Собко

«...Я знайшов, що Бог створив людину правою...» (Еккл. 7: 29). Він «не створив смерті і не радіє загибелі живих...» (Прем. 1:13), а «створив людину для нетління і зробив її образом вічного буття Свого» (Прем. 2:23). Із Біблії дізнаємося, що досконалість створеної людини передбачала відсутність хвороб та смерті. Однак гріхопадіння все це зруйнувало...

Непростим є питання хвороби дітей. І з точки зору людської справедливості на нього відповіді, мабуть, не знайти.

Дехто вважає, що страждання дітей – покарання Боже за гріхи батьків. Очевидно, так думали й учні Спасителя, коли запитували про сліпонародженого: «...Хто согрішив, – він чи батьки його, що сліпим народився?» (Ін. 9:2). Адже в Старому Заповіті кілька разів зустрічаються вирази: «...Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене» (Вих. 20:5; Втор. 5:9). Щоправда, ці слова звернені до євреїв, які, вийшовши з єгипетського полону, ще довго ухилялися в ідолопоклонство. Тому Господь і супроводжував Свої заповіді суворими настановами. Але ніде більше такі страшні слова в Біблії не повторюються, на відміну від інших: «Навіщо ви вживаєте у землі Ізраїлевій це прислів’я, говорячи: „батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома“? Живу Я! – говорить Господь Бог, – не будуть надалі говорити прислів’я це в Ізраїлі» (Єз. 18:2–3). «Ви говорите: „чому ж син не несе провини батька свого?“. Тому що син чинить законно і праведно, усіх уставів Моїх дотримується і виконує їх; він буде живий. Душа, яка грішить, вона вмре; син не понесе провини батька, і батько не понесе провини сина, правда праведного при ньому і залишається, і беззаконня беззаконного при ньому і залишається» (Єз. 18:19–20). «...Кожен буде помирати за своє власне беззаконня; хто буде їсти кислий виноград, у того на зубах і оскома буде» (Єр. 31:30).

У Церкві побутує кілька ймовірних причин хвороби малечі. Зокрема, що дитина є членом сім’ї – єдиного духовного організму. Тож коли батьки отруюють його своїми гріхами, страждає дитина як найменш захищений член цього організму.

Діти можуть хворіти, щоб їхні батьки прийшли до віри. Можливі й інші шляхи Промислу Божого. Адже невипадково при зціленні сліпонародженого Господь сказав: «...Ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі» (Ін. 9:3).

Доречно пише й відомий російський священик та лікар о. Олексій Грачов у книзі «Когда болеют дети»: «Хворі діти приймають на себе подвиг мучеництва і юродства ради того, щоб Господь не до кінця прогнівався на цей світ, і ми, можливо, завдяки їм ще маємо час на покаяння... За що страждають діти? А за що страждав Спаситель?.. За наші гріхи. За наше недбальство щодо спасіння наших і їхніх душ... Гріх тому і є найбільше зло, що від нього страждають невинні. Але за цим же законом стражданнями одних спокутуються гріхи інших. „...Ранами Його ми зцілилися“ (Іс. 53:5), – кажемо про Господа Ісуса Христа, Який відчинив нам двері спасіння».

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Звертайтесь до редакції: Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025; (0332) 72-21-82; pres-sluzhba@ukr.net

Волин. єпарх. відом.– 2011.– № 8 (81)