Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ПОКЛИКАННЯ ХРЕСНИХ
Місія хрещених батьків – не формальність. Обираючи їх, треба зважати на певні застороги

Запитання

Моя подруга, яка нещодавно стала хрещеною матір’ю, розповіла, що священик запитав, чи не мають наміру куми одружитися між собою. Я здивувалася, бо також неодноразово хрестила дітей, але мене такого не питали. Скажіть, будь ласка, які обов’язки хрещених батьків і які існують обмеження, пов’язані з цією місією?

Відповідає ієромонах Марк (Левків)

Встановлене Господом Ісусом Христом таїнство Хрещення є духовним народженням людини, у якому вона вмирає для життя гріховного й народжується в нове життя – духовне, благодатне. Хрещення змиває первородний гріх, а коли охрещується дорослий – усі гріхи, вчинені протягом життя. За правилами Православної Церкви над охрещеним одразу ж звершується й друге таїнство – Миропомазання. При помазанні святим миром частин тіла в ім’я Святого Духа людина одержує Його дари, аби бути міцним, твердим і непохитним у православній вірі, любові й надії, з відвагою сповідувати перед усіма ім’я Христа Бога та зростати в усіх чеснотах.

У цих таїнствах супутником новонародженого християнина чоловічої статі стає хресний батько, а жіночої – хресна мати. Хоча в крайньому випадку – може бути й навпаки. Але в звичай увійшло запрошувати завжди двох, на зразок батьківської пари, а то і більше пар.

Хресний – поручитель перед усією Церквою за віру хрещеника. Він від його імені відрікається від сатани, виявляє бажання до з’єднання з Христом, дає обіцянку вірності Йому. Вступаючи в благодатний союз із Христом, у вигляді присяги виголошує Символ віри. Тим самим бере на себе зобов’язання поклопотатися, щоб хрещеник виховувався і наставлявся в православній вірі. Тому само собою зрозуміло, що хресними батьками можуть бути лише практикуючі християни, вірні Православної Церкви, які не лише знають Православ’я, а й живуть згідно з ним.

При хрещенні ж дорослих хресні – переважно люди, які привели до Христа. Вони є свідками й поручителями віри та обітниць хрещеника, хоча їхня присутність не обов’язкова. Щодо віку, то устав Церкви приписує, що хресними батьками можуть бути православні вірні, які досягли 15 років, хресними матерями – 13 років.

Розуміючи важливість такого служіння, необхідно і батькам, які обирають хресних, і самим хресним дуже відповідально до нього поставитись.

Батькам потрібно зважати на те, наскільки претенденти на це покликання є людьми церковними, порядними та віруючими. Чи зможуть вони добрим прикладом свого життя навчати дитину християнських чеснот, вести її до тихої пристані спасіння? Чи мають достатні знання для того, щоб навчати юних християн правд віри? Чи є вони людьми молитви й чи будуть молитися за свого похресника? Чи постійно турбуватимуться про нього, а чи лише навідаються раз на рік – на застілля з приводу дня народження?

Хресним батькам потрібно усвідомити, що за душу цього дитяти дадуть відповідь перед непідкупним Престолом Божим. Що саме вони несуть відповідальність за духовне здоров’я, виховання та зростання малюка. Що, крім дарунків, необхідна й молитва за нього. Потрібно й переглянути своє життя, щоб своїм прикладом вести непорочну душу до Господа, а не вводити у спокусу негідними вчинками. Що крім принесеного крижма – шматка білого полотна, що символізує непорочність та чистоту новохрещеного, – необхідно самим стати взірцями цієї чистоти.

Щодо обмежень, то дійсно є певні заборони стосовно шлюбу, але не між парою хресних батьків (вони можуть одружуватися). У зв’язку з тим, що між родинами хрещеного батька чи матері та охрещуваного створюється зв’язок, сильніший, на думку Церкви, аніж між кровними родичами, – не може бути тілесного зв’язку між хресним батьком та матір’ю хрещеної дитини або між батьком хрещеника та його хресною. Не дозволяє Церква одружуватись і хресному батькові з своєю похресницею чи похреснику з хрещеною матір’ю з тієї ж причини.

Також хрещеними батьками не можуть бути рідні батьки й священик, який звершує таїнство.

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 1 (26)