Гріховна пристрасть
Запитання: «Якої шкоди завдає душі людини куріння?»
Відповідає священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук
Різні хвороби душі святі отці визначають поняттям пристрасть. Існують різні класифікації пристрастей. Людина поєднує в собі плотське і духовне начало. Тому відповідно до цього пристрасті діляться на тілесні та душевні. Перші беруть початок у тілесних потребах, другі – у душевних. Чітко розрізнити їх важко, оскільки «епіцентр» усіх пристрастей – в душі. Паління відноситься до протиприродної пристрасті, бо хронічне отруєння себе не є природною потребою тіла.
Мета всього нашого християнського життя – з’єднатися з Богом і тільки в Ньому знайти блаженство вічного життя. Звершуючи діло спасіння, ми повинні відновити в собі образ Божий, спотворений різними гріхами, і прагнути до подоби нашого Небесного Отця. Поки людина перебуває в полоні пристрасті, душа її не може відновити спотворений образ і повернути первозданну богоподібність. Якщо людина перемагається пристрастями, то душа її оскверняється, розум мертвіє, воля виявляється безсилою. Святі отці цей стан називають другим ідолопоклонством: людина, наче кумирам, поклоняється своїм пристрастям. Ідолопоклонник же не може успадковувати Царство Небесне (Еф. 5:5). «Без очищення від пристрастей душа не лікується від гріховних недуг і не набуває слави, втраченої переступом», – каже св. Ісаак Сирін.
Будь-яка пристрасть, будучи хворобою душі, невидимими ланками зчеплена з іншими недугами. Непрохідних стінок в душі немає. Вкорінена пристрасть сприяє формуванню інших пороків. Грубо проявляється егоїзм. Мати, що палить над коляскою, в якій спить немовля, задоволення своєї пристрасті ставить вище за здоров’я своєї дитини. Батьки, які палять, як правило, мимоволі навчають цього своїх дітей. Коли заражають їх цією згубною звичною, то йдуть не тільки проти християнської совісті, але і всупереч загальнолюдської моралі.
Якщо людина усвідомила згубність паління, вона часто сумує, бачачи, що стала полоненим цієї звички і не має своєї волі. З нею тісно пов’язаний і гріх самовиправдання, притуплення морального почуття. Примирившись із цією пристрастю, людина прощає собі й інші слабкості. Куріння є гріхом ще й тому, що руйнує здоров’я, а життя і здоров’я дані нам Богом як дар. Скорочувати життя згубними звичками і нездоровим способом життя – серйозний гріх. Палячи, людина шкодить своєму здоров’ю та здоров’ю присутніх. Спроби говорити про «позитивні» сторони куріння жалюгідні порівняно з даними медицини. У тютюні міститься нікотин (до 2 %) – це сильна отрута. Нікотин усмоктується в організм і незабаром проникає в мозок. У середньому курець робить близько 200 затяжок на день. Це становить приблизно 6000 на місяць, 72 000 на рік і понад 2 мільйони затяжок у 45-річного, який почав курити у віці 15 літ. Така тривала нікотинова атака призводить до того, що отрута з часом знаходить в організмі слабку ланку і викликає важку хворобу. Протягом 30 років курець викурює приблизно 20 000 сигарет, або близько 160 кг тютюну, поглинаючи в середньому 800 г нікотину. В одній сигареті міститься приблизно 6–8 міліграмів нікотину, з яких 3–4 міліграми потрапляють у кров. А для людини смертельна доза – 50–100 мг (2–3 краплі).
У тютюновому димі виявлено ряд речовин, що викликають рак. Величезна кількість у тютюні й радіоактивних речовин. При викурюванні однієї пачки сигарет за день людина отримує дозу радіації, яка в сім разів перевищує дозу, визнану гранично допустимою Міжнародною угодою захисту від радіації. Доведено, що радіація тютюнового походження є головною причиною ракових захворювань.
На жіночий організм куріння діє особливо руйнівно. За матеріалами щорічної конференції Радіологічного товариства Північної Америки, жінки, які палять, за інших рівних умов (дослідники брали до уваги вік хворих, стаж куріння, різновид використовуваних тютюнових виробів та інші фактори) хворіють на рак легенів приблизно в два рази частіше, ніж чоловіки. Канадські лікарі на основі статистичних даних стверджують: у жінок, які почали курити до 25 років, небезпека злоякісної пухлини грудей зростає на 70 %.
Чи можна позбутися паління? Можна. В Англії за останні 10–15 років перестало курити близько 10 млн чоловік. І в Україні кількість курців швидко зменшується. Людина з допомогою Божою може перемогти будь-яку пристрасть. Старець Амвросій Оптинський дає поради: «Пишете, що ви не можете залишити курити тютюн. Неможливе від людей – можливо за допомогою Божою; тільки варто твердо зважитися залишити це, усвідомлюючи від нього шкоду для душі й тіла, оскільки тютюн розслаблює душу, примножує і підсилює пристрасті, затьмарює розум і руйнує тілесне здоров’я повільною смертю. Дратівливість і туга – це наслідки хворобливості душі від тютюнопаління. Раджу вам вжити проти цієї пристрасті духовні ліки: докладно посповідайтеся у всіх гріхах, з семи років і за все життя, і причастіться Святих Таїн, і читайте щодня, стоячи, Євангеліє по главі або більше; а коли нападе туга, тоді читайте знову, поки не пройде туга; якщо знову нападе, то знову читайте Євангеліє. Або замість цього кладіть, наодинці, по 33 великих поклони, в пам’ять земного життя Спасителя і на честь Святої Тройці».
Чому ж не всі розлучаються з цим «подарунком диявола»? Одні не хочуть залишити звичку. А ті, хто бажають цього і роблять якісь кроки, насправді не мають внутрішньої рішучості. Незважаючи на рвучкі зусилля, люди неодноразово кидають палити, але в глибині душі зріднилися з цією пристрастю.
Чи можна вважати куріння корисним? Чи можна говорити, що куріння – це прославлення Бога «в тілах наших» (1 Кор. 6:20)? Чи може людина палити «у славу Божу» (1 Кор. 10:31)? Відповідь на ці три запитання одна – «ні». Таким чином, паління – це гріх, а тому воно не повинно практикуватися християнами. Бог завжди готовий допомогти людині в цій спасительній справі, але чекає і від нас подвигу, щоб ми спочатку виявили свою силу волі.
Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання?
Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; hazeta.vyev@gmail.com
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи