Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета Відповідь богослова

Моліться серцем

Запитання: Раніше я ходила в одну із протестантських церков. Зараз опановую ази православ’я. Скажіть, будь ласка, чи можна молитися Богу своїми словами, як я це робила у протестантськійобщині, чи ж Бог чує тільки ті молитви, які написані в молитовниках?».

Відповідає священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук

Молитва є не тільки бесідою з Богом, але й особливим трудом, у якому беруть участь розум, почуття, воля і тіло. Щоб молитва була благодатною й принесла плоди, потрібна чистота серця, глибина віри, досвід духовного життя. Святитель Ігнатій (Брянчанінов) пише: «Душа, яка розпочинає шлях Божий, занурена в глибоке незнання всього божественного і духовного, хоча б вона була і багата мудрістю світу цього. Внаслідок такого невідання вона не знає, як і скільки потрібно їй молитися. Для допомоги душі свята Церква встановила молитовні правила. Молитовне правило є зібрання молитов, складених богонатхненними святими отцями, пристосоване до певних обставин і часу».

Навіть апостоли просили Господа: «Навчи нас молитися, як і Іоан навчив своїх учнів» (Лк. 11:1). Спаситель дав учням, а через них – усім християнам досконалий зразок молитви: «Отче наш». Крім молитви Господньої, в апостольський вік загальноприйнятими були псалми (грец. псалло – «співаю») пророка Давида і співи інших богонатхненних гімнографів. У псалмах славословили та дякували Господу. Ними втішалися і підносили до Бога прохання у всіх життєвих обставинах. До псалмоспіву закликає віруючих апостол Павло (Еф. 5:19; Кол. 3:16).

Однак цим не обмежувалося молитовне життя в древній Церкві. Слова апостола Павла «Безперестанно моліться» (1 Сол. 5:17) містять заклик до набуття постійної внутрішньої молитви, яка найчастіше звершується своїми словами. Апостол говорить і про молитву власними словами, вимовлену вустами: «В церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб і інших навчити, аніж тисячі слів незнайомою мовою» (1 Кор. 14:19).

У наступні віки святі отці також навчають нас молитися не тільки встановленими молитвами, а й власними: «Для цього не стільки потрібно слово, скільки думка, не стільки простягання рук, скільки напруга душі, й не так певне положення тіла, скільки настрій» (святитель Йоан Златоуст). Настанови тому, хто молиться своїми словами, дає преподобний Йоан Ліствичник: «Не вживай у молитві твоїй премудрих виразів, бо часто простий і звичайний лепет дітей був угодний їхньому Небесному Отцю» (Ліствиця, 28:9); «Не намагайся багатословити, розмовляючи з Богом, щоб розум свій не розточився на вишукування слів. Одне слово митаря умилостивило Бога, й один вислів, сповнений віри, врятував розбійника. Багатослівність при молитві часто розважає розум і наповнює його мріями, а єдинослів’я, зазвичай, збирає його» (Ліствиця, 28:10).

Як правильно молитися власними словами? Преподобний Никодим Святогорець пише: «У молитві своїй належить тобі поєднувати ті чотири дії, про які пише святитель Василій Великий: спочатку восхвали Бога, потім подякуй Йому за благодіяння, тобі явлені, далі сповідуй Йому свої гріхи й переступи заповідей Його і, нарешті, проси в Нього потрібного тобі, а найбільше – у справі спасіння твого».

Найголовніше, щоб молитва була живою, щирою: «Добре на молитві сказати кілька своїх слів, які дихають гарячою вірою і любов’ю до Господа… І як приємний буває Господу цей наш власний лепет, що виходить прямо від віруючого, люблячого і вдячного серця, переказати не можна: треба тільки сказати те, що душа при своїх словах до Бога тріпоче радістю … Кілька слів скажеш, а блаженства споживеш стільки, що не отримаєш його такою мірою від найдовших і зворушливих молитов – чужих молитов, за звичкою вимовлених» (святий Йоан Кронштадтський).

Про це говорить і святитель Феофан Затворник: «Якщо душа буває в’ялою і не може сама піднятися до Бога, читайте напам’ять якусь молитву, кожне слово кілька разів повторюючи, щоб розбити душу, як молотом. Коли ж душа йде сама до Господа, не читайте ніяких завчених молитов, а свою прямо ведіть до Господа, починаючи з подяки за милості, потім й інше, що потрібно говорити. Господь близько! Він слухає слова з серця».

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? 
Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; hazeta.vyev@gmail.com

26 квітня 2015 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо