Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ЧОГО ПИЛЬНУЮТЬ «СВІДКИ ЄГОВИ»?
Якщо духовна організація вчора навчала так, а сьогодні інак, – то чи варто їй довіряти?

Запитання

Час від часу до мого дому приходять особи, які називають себе свідками Єгови, розповідають про Бога й обов’язково залишають журнал «Вартова башта». Що це за організація з точки зору Православної Церкви?

Відповідають ієромонах Марк (Левків), Віктор Гребенюк

Образ сторожової вежі, частий на сторінках Біблії, видавці цього часопису використовують як символ пильнування чистоти Христового вчення. Чи ж справді Товариство «Вартової башти» стереже від зіпсуття все те, чого навчає Святе Письмо?

На відміну від Православ’я, яке протягом перших століть Християнства виробило догмати (короткі формулювання, у що і як треба правильно вірувати), остаточно затвердивши їх 787 року на VII Вселенському Соборі, організація «Свідки Єгови» такого усталеного вчення не має. Спершу вона називалася «Дослідники Біблії», її заснував у 1879 році проповідник Чарльз Рассел. Він, почавши із заперечення християнського розуміння пекла, в подальшому відкинув і всі інші догмати та практики Церкви: Божество Сина та Духа Святого, заперечення Святої Трійці, шанування Богородиці, молитви за померлих, святкування празників тощо. Вчення Рассела було настільки богословськи слабким, що наступний керівник організації, яка з 1932 року стала зватися «Свідки Єгови», Джозеф Роттерфорд доклав багато старань, аби надати йому хоч якоїсь сталості й благовидності. Проте того рокув цьому середовищі стався розкол, і донині є, зокрема на Волині, як «Дослідники Біблії», так і «Свідки Єгови», причому основний друкований орган і в тих, і в тих має однакову назву – «Вартова башта», одні ж одних вони вважають відступниками від чистого Божого вчення.

Тепер свідки Єгови про Рассела згадують дуже й дуже рідко, а постійні зміни у віровченні пояснюють так: що ближче до армагеддону (кінця світу), то світло Божественної істини сяє ясніше, отже й деякі речі стають виразнішими. Але «ясніше сяє» воно винятково Керівному органу, що розміщується в Брукліні, у Нью-Йорку, а звідти переформульовані «істини віри» через журнали «Вартова башта» і «Пробудись!», що публікуються багатьма мовами, доводяться до всіх свідків Єгови, а вони повинні вірити вже у це – до наступної зміни вчення. Тож, наприклад, до 1952 року щеплення вважалися «прямим порушенням вічного завіту Бога з Ноєм», а потім цю заборону було безапеляційно знято. 1967 року стверджувалося, що пересадка органів – «жахливе людоїдство», а 1980-го – це вже просто питання сумління кожного віруючого зокрема. Ще зовсім недавно переливання крові в будь-якому вигляді було рішуче заборонено для свідків Єгови, тепер – за певних умов «кожен християнин після старанних і молитовних роздумів повинен сумлінно прийняти особисте рішення». Ще не так давно Ісус Христос був для свідків Єгови не Бог, а «найбільша людина, яка будь-коли жила», «архангел Михаїл», тепер же – навіть бог, щоправда – з малої букви. І так чимало інших «істин» за коротку історію організації зазнали дивовижних перетворень. Те, за що одні покоління її членів віддавали життя, жертвували здоров’ям, – тепер оголошується простим непорозумінням. Важко навіть уявити, яке нове «об’явлення» спаде на думку Керівному органу, що складається з кількох обраних, уже завтра. То чи варто довіряти організації, яка має не просто вчення, котре у багатьох найголовніших питаннях кардинально відрізняється і від Православ’я, і від Католицтва, і від усіх протестантських течій, а й учення якої неусталене, постійно змінне?

Анонімність статей у виданнях корпорації покликана переконувати вірних у тому, що будь-яке твердження Керівного органу – це слова Самого Бога Єгови, тому повинні прийматись беззаперечно. А «голос Божий» через «Вартову башту» категорично ствердив: «Бути вірним Богу також означає бути вірним Його організації».

Проте ця організація не теократична, тобто не керована Богом. Бо й невиконані пророцтва, що, згідно з Біблією, – ознака лжепророка, і безглузді смерті за ідеї, яків майбутньому стають просто «прикрим непорозумінням», і фальшування членами Керівного органу перекладу Святого Письма та творів древніх християнських авторів свідчать про супротивне. Отже, бачимо, що Товариство «Вартової башти», а точніше – Керівний орган, зловживає довірою людей.

А як же нам, православним, ставитися до свідків Єгови – не до організації, а до вірних, які входять до неї? Відповідь одна-єдина: з любов’ю! Це такі ж, як і ми, діти Божі, дуже віддані Господу, які стараються, щоб їхня віра не розходилася з ділами. Та, на жаль, замість того, щоби пильнувати Божого виноградника, тобто непорочність Церкви, істинне вчення Христове, ці християни вартують єресь.

...Але коли вони знову постукають у Ваші двері, не женіть їх з порога, а взамін «Вартової башти» запропонуйте православну книжку чи газету, хоч би цей номер «Волинських єпархіальних відомостей».

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Надсилайте їх до редакції на адресу 43025, Луцьк, Градний узвіз, 1 або телефонуйте - (0332) 72-21-82

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 7 (32)