Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

КОХАЙТЕСЯ ПРАВОСЛАВНО
Який інтим Творець благословляє, а який карає «до третього й четвертого покоління»

Запитання

Чи доцільно у нашому часі зберігати цноту до вінчання?

Відповідає протоієрей Михайло Бучак

«Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та розпусників судитиме Бог», – написано в Посланні до євреїв святого апостола Павла. А в Притчах Соломонових читаємо: «Хто чинить розпусту, не має той розуму, він знищує свою душу...» Саме такі наслідки мають дошлюбні статеві стосунки для молодих людей, і про це нас попереджає Біблія.

А як же покаяння? – можете запитати ви. Невже Бог такий немилосердний? Ні, безумовно, Бог прощає всім, хто щиро кається і має тверде бажання залишити гріх розпусти. Але даймо собі відповідь: коли ми сповідались у цьому гріху, чи дійсно мали щире бажання не повторювати його? Адже блудники Царства Небесного не успадкують.

А тепер розглянемо ще один аспект цієї проблеми.

Молоді люди повинні знати, що цнотливість до шлюбу позитивно впливає на фізичне і моральне здоров’я їх дітей, є основою збереження генетичного фонду. Святитель Григорій Богослов мовив: «Блудник нищить свій рід». І висновки вчених підтверджують це. Доктор медичних наук професор Володимир Барабаш в інтерв’ю газеті «Вечная жизнь» говорить: «Наші предки апріорним шляхом знали елементарне правило генетики: перший у житті жінки статевий контакт залишає в системі її генетичної спадковості невиправний слід до кінця її життя... Будь-яка дитина, народжена в результаті випадкового зв’язку, є неповноцінною і генетично, і психологічно, і біологічно...»

Телегонія («теле» – далеко, «гонія» – статеві залози) визначає далекі статеві гормони. Це поняття ми повинні розглянути детальніше, тому що статеві контакти в кінцевому результаті направлені на продовження роду, а не на задоволення спокус.

Хочу навести вам приклад із лікарської практики кандидата медичних наук Миколи Рассказова.

Одного разу до мене, – пише науковець, – на лікування поступила молода жінка, котра хотіла покінчити життя самогубством. Усі спроби з’ясувати причини суїциду не давали результату. Дивувало і те, що до дружини у лікарню не приходив чоловік, адже пацієнтка нещодавно народила дитину і, зі слів матері хворої, чоловік дуже любив її та з нетерпінням чекав сина.

Допомогло психологічне обстеження матері пацієнтки. З поміччю психолога вдалося з’ясувати, що під час одного з міжнародних молодіжних заходів мати хворої захопилась «дуже симпатичним чорношкірим» і вступила з ним у статевий зв’язок. Вона була незайманою і мала намір вийти за нього заміж. Але партнер виявився легковажним... На щастя для себе, мати пацієнтки не завагітніла, швидко забула про цей випадковий статевий контакт і хутко вийшла заміж за гарного хлопця, котрий не мав статевого досвіду, тож у першу шлюбну ніч навіть не помітив, що дружина вже втратила цноту.

Мати хворої має трьох дітей і ось несподівано старша дочка, щаслива у шлюбі, народила... чорношкіру дитину. Ця подія була шоком не тільки для чоловіка дочки, але й для самої породіллі, у якої ніколи не було статевих стосунків з неграми. Чоловік дочки залишив сім’ю, дочка відмовилась від «чорної» дитини. Мати хворої не знає, що робити, бо якщо розповість про свій двадцятилітньої давності зв’язок, чоловік залишить її.

«Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова... Добре, що я страждав, щоб навчитися Твоїх постанов», – зазначено в Книзі псалмів. Отож, зупинімося на шляху гріха. Покаймося, щоб не страждати самим і не змушувати страждати наших дітей і внуків.

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Надсилайте їх до редакції на адресу 43025, Луцьк, Градний узвіз, 1 або телефонуйте - (0332) 72-21-82

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 12 (37)