Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

«ТРІЄ ЦАРІЄ СО ДАРИ...»
Насправді не царі, як співається в старовинній колядці, а волхви (мудреці) прийшли до Ісуса. Вони принесли Йому дари. Які саме й чому саме ці?

Запитання

Мудреці принесли новонародженому Спасителеві золото, ладан і смирну. Зрозуміло, що золото було принесено як Царю. Поясніть, будь ласка, для чого використовується ладан і смирна? Чому волхви принесли їх Спасителю?

Відповідає священик Андрій Ротченков

Ладан – пахуча смола, яку збирають із деяких дерев і кущів у східних країнах. Його з давніх часів використовують для Богослужінь. Наші прародичі після гріхопадіння, маючи почуття провини перед Богом, почали приносити Йому жертви. Спалювали свої приношення – тварин, рослини, олію – і вірили, що з димом вони піднімаються до Господа. Пізніше в Богослужіннях старозаповітної Церкви спалення ароматичних речовин відділилося в окремий вид жертвоприношення, який отримав назву кадіння. Господь звелів Мойсеєві зробити окремий жертовник для кадіння, а також кадильниці, навіть вказав склад суміші пахощів, до якої входив і ладан. Отже, кадіння має небесне походження і здавна благословляється Богом для служіння Йому.

Кадіння займає особливе місце у відправах Православної Церкви. Воно з апостольських часів звершується на Вечірні, Ранній, Літургії та інших службах і требах дияконами, священиками та єпископами. Кадіння здійснюють за допомогою кадила – особливої посудини, яка підвішена на ланцюжках. До цієї посудини з розпаленим вугіллям кладуть ладан, що при згоранні виділяє запашний дим – фіміам. Цим фіміамом кадять престіл, горнє місце (крісло для архієрея у вівтарі), жертівник, ікони та інші святині, а також людей – священнослужителів і мирян.

Кадіння і кадило мають таємничий зміст. За тлумаченням святих отців, вогонь, яким горить вугілля, знаменує собою Божественну сутність Ісуса Христа, а саме вугілля – те, що Він людина. Ладан символізує молитви людей, які підіймаються до Спасителя. Так, як пахуча смола (ладан) перетворюється на духмяний дим (фіміам), так і молитви людей, що приймає Христос, пахощами підносяться до Бога-Отця. Також фіміам символізує благодать Святого Духа, яка сходить на людей завдяки жертві Ісуса Христа.

Кадіння священних предметів – ікон, храму – відноситься до Бога, віддає Йому честь і славу. Коли священнослужителі кадять людей – цим просять у Бога їх очищення й освячення, свідчать про те, що благодать Божа виливається на всіх вірних завдяки хресній жертві Спасителя.

Кадило також знаменує Богородицю як Умістилище Невмістимого. Через Діву Марію запашність Христова пішла по світу. В багатьох молитовних текстах Богородиця називається Кадилом благовонним. Безперестанний рух кадила – образ невтомних молитов Богородиці за весь світ і людей.

По ходу відправи кадіння набуває інших таємничих значень. Так, на проскомидії (першій, підготовчій частині Літургії) воно знаменує аромати, які принесли в дар Божій Дитині мудреці. На великому вході Літургії кадіння означає пахощі, якими було помазано тіло Христа при покладанні в гріб. Кадіння на початку великої Вечірні на Всенічній нагадує про те, як при створенні світу Дух Божий «ширяв над водою». Кадіння на молитві «Господи, я звав» відповідає тим жертвам, які почали приносити люди після гріхопадіння. Кадіння перед читанням Євангелія означає благодать Святого Духа, що вилилась на весь світ через християнську проповідь. Кадіння на Вечірній канону при співі «Чеснішу від херувимів» віддає славу Богородиці і знаменує ту духовну запашність для Бога, якою є Вона Сама і яка поширюється Її молитвами й участю у справі спасіння світу.

Ладан дарований Спасителеві як Первосвященику і як Богові.

Смирна, або миро, – смола мирового дерева, яке росте в Аравії та Ефіопії. Вона використовувалась для виготовлення священної олії, якою помазували пророків, для бальзамування мертвих. Її додавали в напій, який давали засудженим на смерть для полегшення їхніх страждань. Господеві смирна дарована як Пророку і як Тому, Хто має померти, але воскреснути.

Волин. єпарх. відом.– 2008.– № 1–2 (38–39)

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Надсилайте їх до редакції на адресу 43025, Луцьк, Градний узвіз, 1 або телефонуйте - (0332) 72-21-82