1150 РОКІВ ХРЕЩЕННЯ РУСІ
Віктор ГРЕБЕНЮК
Це
не помилка. Саме стільки літ минає нині від часу першого хрещення нашої
Вітчизни. Його називають Аскольдовим (Оскольдовим). А загальновідома
дата 988 рік – це друге хрещення Русі, Володимирове.
Ми дуже мало
знаємо про ті далекі часи, документальних свідчень майже не збереглось.
Але польський хроніст Ян Длугош, який жив у XV ст. й використовував
наші літописи, котрі тепер канули в безвість, писав: «Після смерті Кия,
Щека і Хорива, успадковуючи по прямій лінії, їхні сини і племінники
багато років панували у русинів, поки спадкоємність не перейшла до двох
рідних братів – Аскольда і Діра» (у Длугоша написано латиною Ошкальд і
Дир). У «Велесовій книзі», яку склали руські волхви на початку
християнізації наших земель, мовиться, що після Кия правив Лебедян,
потім Верен із Великограда, а потім князь Сережен. Відтак іронічно
згадують і Аскольда: «темний воїн, а днесь од греків освічений».
Де
ж і коли освітився від греків князь Оскольд? За літописами, це сталося
860 року (можливо, 866-го). Тоді великий руський флот і сухопутні
війська взяли в облогу Константинополь (Царгород) – столицю
Візантійської імперії, найбільшої держави тих часів. Коли справи для
греків стали вкрай погані, імператор Михаїл ІІІ і Патріарх Фотій після
всенічного моління у Влахернській церкві винесли ризи Богородиці, що там
зберігалися, і з благанням до Заступниці небесної опустили їх край у
води затоки Суд. Тоді знявся шторм і розметав лодії русичів, а князь
Оскольд осліп. Коли ж він побажав охреститися, то, ймовірно, святий
Кирило (той, що згодом створив слов’янську азбуку) оголошував князеві
православну віру. Його охрестили, напевно, з ім’ям Миколай. Відтак із
Царгорода було прислано на Русь, як вважається, митрополита Михаїла
Сиріна зі свитою для введення у хрест нових земель. Тоді ж, до речі,
прийняв православ’я й хан печенігів Метигай.
На подяку Господеві й
Богородиці за щасливе уникнення поразки від русичів греки створили
знамениту пісню «Взбранной Воєводі» та перший акафіст. Чи не тому на
Русі-Україні, як у жодному іншому краї, здавна так люблять служити
акафісти, створено їх так багато? Саме з охрещення князя Оскольда,
частини його війська й бояр, а трохи згодом і простих русичів, мабуть, і
слід починати історію постійної присутності Християнства у нашій
Батьківщині. Тому-то у візантійських літописах Оскольд згадується, а
Володимир Великий – ні: греки вважали, що з охрещенням першого Русь уже
християнізовано, а згодом стався лише, як кажуть медики, рецидив,
хвороба тимчасово відновилась. Полікувати її, охрестити вдруге й уже
остаточно взявся Володимир.
Що ж сталося з
Оскольдом-християнином? Його підступно вбив новгородський князь Олег,
бажаючи заволодіти Київською землею. Нині в науці вважається, що відома
всім оповідь «Літопису руського» про запрошення на Русь варягів та про
те, що русичі Оскольд і Дір були у них боярами, не відповідає дійсності.
А от розповідь літописця про те, що князь Олег убив цих двох братів із
засідки, тобто порушив тогочасний звичай благородних людей боротися один
з одним відкрито, цілком імовірна. Випадок пояснюється тим, що київські
князі були християнами; язичники ж, не бажаючи собі такої влади,
покликали з Новгорода князя Олега, щоби він зайняв київський престол.
Олег же вбив Оскольда й Діра підступно, бо вони були йому чужої віри,
тобто кодекс честі на них не поширювався.
Оскольдове хрещення не
було зовсім забуто нащадками. Так, у 1866 році за рішенням Священного
Синоду Російської Православної Церкви відзначили тисячоліття цієї події.
Порушувалося й питання канонізації князя-страстотерпця, проте
вважається, що достатніх доказів для цього знайдено не було. Тим часом в
Українській Греко-Католицькій Церкві Оскольд – місцевошанований святий,
існують ікона й акафіст йому як рівноапостольному князеві й
первомученикові київському. Питання прославлення Оскольда у цьому ранзі
ставилося і в УАПЦ.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи