Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ПЕТРУСЕВА ПИСАНКА
(оповідання)

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку

Наближався Великдень. Петрусь прибіг зі школи і каже:

– Мамо, я хотів би навчитись робити писанки!

– Добре, – відповіла мама, – ввечері подивишся, як я роблю, і собі спробуєш.

Нетерпляче чекав Петрусь вечора. Мати поставила на стіл горнята з різними фарбами, а на великий горщик, повний жаринок, – горнятко з розтопленим воском.

В окремому горщику лежало кільканадцять чистих біленьких яєчок, накритих теплою вовняною хусткою.

Мати взяла в руки патичок-писальце, вмочила його у віск і почала малювати на яйці різні узори. Коли малюнок був готовий, поклала те яйце у горня з жовтою фарбою.

– А нащо ви, мамо, кладете яйце в жовту фарбу? – спитав Петрусь. – Воно ж усе буде жовте!

– Ні, побачиш потім, що не буде, – сказала мати і взяла друге біле яєчко та почала на нім малювати воском. Довго прийшлося Петрусеві ждати. Коли помалювали всі яєчка, мати вийняла з жовтої фарби перше і почала знов малювати на ньому різні узори воском. Потім опустила його в помаранчеву фарбу, що Петруся ще більше здивувало.

– Та помаранчева фарба замаже жовту й усі ті узори!

– Ні, не замаже, – відповіла мати.

Вона далі малювала та все опускала яєчка в іншу фарбу, а потім і каже:

– Тепер дивися, Петрику, як з того червоного яєчка, що подібне до звичайної крашанки, зараз зробиться писанка.

Мати поклала яйце в бляшане горнятко й пригріла його добре над вугіллям. Петрусь побачив, що ті воскові ниточки-візерунки почали плавитись і спливати, а з-під них стали виступати різні кольорові узори писанки. Мати обтерла віск шматинкою, просушила яєчко й Петрусь побачив прегарну писанку: на червонім тлі виступали різні рисунки в різних кольорах.

– Ага! – скрикнув Петрусь. – Тепер розумію! Віск не допускає фарби. Білими вийшли ті лінійки, які порисовано на білім ще яєчку. А якби ми тепер порисували воском на червоній фарбі й замочили писанку в чорну, то писанка мала б чорну основу, а останні лінійки були б червоні.

– Так, ти зрозумів, – відповіла мати. – Тепер візьми яйце і спробуй зробити писанку.

Петрусь зробив. Правда, не була вона в нього така гарна, як у матері. По хвилині Петрусь усміхався до свого витвору.

– Не просто й не легко зробити писанку. Треба ще вміти й добру фарбу зготовити з усякого зілля і кори, – сказала мама.

...Петрусеві снилися тієї ночі тисячі прегарних писанок. Він не міг ними налюбуватися. Спав довго, й коли збудився, то побачив, що мати вже виробила багато свіжих писанок, ще кращих, як учора.

Волин. єпарх. відом.– 2009.– № 4 (53)