БІБЛІЯ – СЛОВО БОЖЕ
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ
Біблія – це багато книг, які
складають одну велику. Її у різні часи писали політики, воєначальники,
царі, міністри, священики, мудреці, пастухи, лікарі, дрібні чиновники.
Усього їх було більше сорока. Створювали Біблію більш, ніж півтори
тисячі років в Африці, Азії та Європі, писали різними мовами:
давньоєврейською, арамейською, грецькою. Біблійні твори складали під час
подорожей та у вигнанні, у в’язниці та у військових походах, у палацах
та у перервах між важкою працею. Тому Біблію можна порівняти з великим
казковим будинком, де є багато кімнат. Коли ми відкриваємо одну з її
книг, то потрапляємо в певну кімнату цього будинку, з якої Біблійний
письменник промовляє до нас.
Чому виникла потреба написання
Біблії? Перші люди могли розмовляти з Богом. Але трапилось так, що вони
забруднили свої серця гріхами і відійшли від Бога, опинились далеко від
Нього. Коли ми хочемо поспілкуватися з тими, хто далеко від нас, – ми
пишемо лист. Так само і Бог написав до людей лист. Цим листом є Біблія.
Але писав його Бог не Сам, а через особливих людей. Вони відрізнялися
чистотою серця. У їх серцях Бог міг промовляти, розповідати про те, що
варто написати в Біблії. Саме тому, що автором Біблії є Сам Бог, вона не
містить помилок.
Біблія складається зі Старого та Нового
Заповітів. У Старому Заповіті йдеться про те, як Бог створив світ,
створив людей; як люди перестали слухати Бога, через що втратили рай,
втратили справжнє щастя. Йдеться також про те, як люди очікували
Спасителя, який допоміг би повернути це втрачене щастя.
З Нового
Заповіту ми дізнаємося про Спасителя – Ісуса Христа. Про Його
народження, життя; про те, як Він служив людям, навчав їх віри і любові,
молитви, зціляв хворих. Про те, як злі люди позаздрили Йому і розп’яли,
але смерть не здолала Його, і Спаситель воскрес. Про те, як Він
заснував на землі свою церкву і пообіцяв завжди в ній невидимо
перебувати.
У нашому житті багато стежок, доріг, напрямків руху.
Одні з них приводять до щастя, інші – навпаки – ведуть до біди. І саме
Біблія допомагає нам вибрати правильний життєвий шлях, не збитися, не
заблукати.
Якось запитали у Спасителя: «Які слова з Біблії
найголовніші?» Господь відповів йому: «Люби Господа, Бога свого, всім
серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом. Також, люби
ближнього, як самого себе». Найголовніші слова – про любов. Любити
Господа Бога треба всім серцем, тобто щиро, безкорисливо, не примусово;
всією душею – тобто всі свої бажання спрямовувати на добро і любов; всім
розумом – тобто прийняти лише ту науку, яка несе в собі любов.
Нашим
ближнім може бути колега по парті, який “відстав” у навчанні, або
старенька бабуся, яка не може перейти через дорогу, або жебрак, який
просить хліба.
Ми любимо Господа у відповідь на Його любов. Він
прийшов на землю, щоб спасти нас від гріха. Він також любить кожного з
нас. Бог навчає нас справжній любові, любові, яка жертвує собою.
Одна
дівчинка весь час запитувала свою маму: чому її руки такі негарні,
звідки на її руках взялися ці страшні шрами від опіків? Мама їй не
розповідала. А коли дівчинка подорослішала, мати розповіла їй, що коли
сама була маленькою, в їх будинку трапилась пожежа. Мати кинулася
рятувати доньку – витягувала її разом з ліжечком з вогню. Доньку вона
врятувала, але руки собі попекла, шрами залишились на все життя.
Дівчинка впала перед мамою на коліна, взяла її руки, притиснула до
грудей, цілувала і говорила: «Дорожчого від цих рук, матусю, для мене
немає нічого в світі!» Так відповіла донька на материнську любов. А як
ви, дорогі діти, відповідаєте на любов Божу, любов материнську?
Через
своє слово – Біблію – Бог говорить до нас: «Прийдіть до Мене. Я створив
вас і люблю вас. Заради вашого спасіння Я зійшов на землю і перетерпів
страждання. Я хочу, щоб ви навчилися Моєї любові і завжди були зі Мною!»
Тож,
дослухайтеся, діти, до цих порад. ВІзьміть до уваги слова Спасителя й
наповніть свої серця любов’ю до своїх рідних, друзів. Бог тоді буде
разом з вами, буде оберігати протягом усього життя.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи