Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

СОЛОДКИЙ ГРІХ
(оповідання)

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку

Наталка поверталася з татом від зубного лікаря.

– У мене було аж дві дірки, – сказала вона. – Не можу повірити! Я думала, що не маю жодної.

– Забагато солодощів, – відповів тато.

– Ну, можливо, я люблю цукерки, – сказала Наталка, – і тістечка, і морозиво...

– І дірки в зубах? – запитав тато.

– Ні, дірок не люблю! – відповіла дівчинка.

Вона роздумувала вголос:

– Чому зуби псуються так, що ти ніколи цього не відчуваєш?

– Не знаю, – тато знизав плечима, – але це часто порівнюють із гріхами. Іноді ми крадемо, чи шахраюємо, або говоримо неправду, і нам здається, що це залишиться без покарання. Це як їсти забагато солодощів: ми надто пізно розуміємо, що з цього виходить.

– Як я, – сказала Наталка. – Доки не з’явилися дірки в зубах, я думала, що моє надмірне ласування – це нічого поганого.

– Правильно, – погодився тато. – Кожен наш вчинок, і добрий, і лихий, завжди дає наслідки, рано чи пізно.

– Напевне, я перестану їсти солодощі, – виголосила донька.

– Я не думаю, що є така необхідність, – усміхнувся тато. – Треба лише менше їсти солодкого і старанніше чистити зуби після нього.

– Це я можу робити, – відповіла Наталка.

– А що стосується гріха, – продовжив тато, – то треба зовсім позбутися його. Але якщо ми все-таки згрішили, цьому також можна зарадити. Треба попросити в Бога вибачення і старатися не грішити.

* * *

Якщо ти негайно не отримав покарання за погані вчинки, може, ти думаєш, що тобі це просто минеться? Погані вчинки ніколи не минаються! Розплата обов’язково настає. Тому треба каятися відразу і залишати зло.

Волин. єпарх. відом.– 2008.– № 10 (47)