Сайт нашої Церкви
Сайти нашої єпархії
Наші банери
Лічильники
ЄГИПЕТСЬКЕ РАБСТВО
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Фараон, який шанував Йосипа за його мудрість, своє добре ставлення переніс на всю його родину і висловив бажання, щоб уся вона переселилась до Єгипту. Братам Йосипа дали колісниці, зробили подарунки, найбільше яких дісталось Веніаміну. Йосип спорядив багатий караван із припасами їжі, щоб батько зміг приїхати до нього. Родичі Йосипа в Єгипті отримали найкращі землі, де вони розводили худобу.
Роки минали за роками. Помер Яків, через багато років після нього помер і Йосип. Їхня родина розрослась настільки, що утворився великий народ, який успадкував друге ім’я Якова – Ізраїль.
Єгипет розміщений у північно-східній Африці. Дощі випадають там рідко, і більшу частину року стоїть сильна спека. На сотні кілометрів простягаються піщані й кам’яні пустелі. Але з півдня на північ країну перетинає одна з найбільших річок світу – Ніл. Тож на її берегах розвивалося землеробство. Єгипетський хліб дуже цінувався: він був поживним, ситним, давав велику силу. Також у Єгипті розвивалося скотарство: розводили овець, кіз, свиней. Ще були ремесла: єгиптяни ткали полотно, робили плуги, мотики, ліпили посуд із глини. Єгипет був знаний розвитком наук, медицини. Також єгиптяни мали свою писемність і знали основи математики.
У Єгипті була своя віра, своя релігія, яка відрізнялася од віри ізраїльтян у єдиного Бога. Релігія Єгипту була неправильною, вона називається поганством, або шануванням ідолів. Єгиптяни вважали храми житлами богів. Там стояли ідоли з головами тварин. Ідоли, або ж боввани, кумири, – це великі кам’яні пам’ятники, які зображали хибних богів, яких уявляли собі єгиптяни. Вони вірили, що існує багато богів: бог сонця, бог води, бог війни... Фараонів також ушановували як богів. Великою честю вважалось, коли фараон дозволяв поцілувати свою сандалію.
Ізраїльтяни жили в Єгипті 430 років. Усе те добре, що зробив Йосип єгиптянам, поступово забувалось. Та й ізраїльтяни почали забувати про Бога і стали переймати поганські звичаї єгиптян. А той, хто відступає від Бога, – втрачає Його захист і опіку, накликає на себе покарання.
Фараони змінювались один за одним. І ось до влади в цій могутній державі прийшов Рамзес Другий. Він дуже любив славу: завойовував інші країни, зводив багато палаців і храмів. Він вирішив примусити ізраїльтян до роботи на цих будівництвах. Ще фараон боявся, щоб ізраїльський народ не став сильнішим за єгипетський і не постав проти нього.
Ізраїльтяни копали канали, насипали греблі, вирубували чагарники й очерет, добували камінь для будівництва. Вони поступово перетворилися на рабів єгиптян. В ізраїльтян не залишилося власного майна, вони почали належати своїм господарям. Власники рабів забирали все, що вони виробляли своє працею, лише давали їм стільки їжі, скільки було потрібно, щоб раби могли працювати. Власники могли продати своїх рабів, били їх і навіть убивали. Єгиптяни хотіли важкою працею зменшити або й зовсім знищити ізраїльтян. Але Бог повністю не залишив їх, і тому, незважаючи на важкі роботи, Божий народ розмножувався.
Тоді фараон придумав ще один план. Бабам-повитухам – тим, хто допомагав ізраїльським жінкам народжувати діток, він наказав убивати хлопчиків-немовлят. Але повитухи відмовились виконувати цей страшний таємний наказ. Вони знали, що Бог допомагає ізраїльтянам і заступається за них. Тому Божий народ усе зростав.
Фараон розлютився ще більше. Він наказав усьому єгипетському народові, а особливо своїм слугам, кидати всіх новонароджених єврейських хлопчиків у річку Ніл.
Отже, ізраїльтяни стали рабами єгиптян. Людина також може стати рабом своїх гріхів: самолюбства, заздрості, злості, лінощів, невдячності. Біблія навчає нас, що трапляється це тоді, коли ми дозволяємо гріхам процвітати у своєму серці. Щоб не потрапити в рабство до зла, ми повинні очищати від нього свою душу: просити в Бога вибачення за все, що вчинили недоброго, і просити в Нього сили бути кращими. Навіть найменше зло не залишати в своєму серці.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи