Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

БОРОТИСЯ ЗА СВОЮ ЛЮБОВ

Психологи й соціологи вивчають причини цього тяжкого суспільного явища – розлучення. Я не берусь розмірковувати над такими сумними мотиваціями, як подружня зрада чи алкоголізм. Мене найбільше не те що цікавить, а обурює дуже поширений привід: «не зійшлись характерами». У таких випадках завжди кажу: «Очі бачили, що брали». Не вірю, що до весілля (якщо воно, звісно, було не через тиждень після знайомства) не чулося ніяких тривожних дзвіночків, як-от зловживання спиртним, надмірні ревнощі, гнів і т. ін. Якщо люди бачили свою половинку в щоденному житті, а не лише на побаченнях у парку чи кіно, то повинні були б зауважити неправильні слова, неадекватну поведінку, і не тільки щодо себе.

Інша справа, що такі негативні прояви пропускають повз увагу, лише б відігнати тривожні думки, що все-таки підкрадаються. Або й таке буває, особливо у дівчат романтично налаштованих і з «комплексом Матері Терези»: вважають, що змінять людину на краще. Одначе потрібно розуміти, що дорослий навряд чи буде змінюватися лише тому, що цього хоче хтось. Більше того, ваша невдоволеність розлютить і викличе супротив.

Усі ми часто оперуємо фразою «Не подобається – не ... (не дивись, не слухай, не їж і т. д.)». От і з людьми так: «Я тобі не підходжу – ну, тоді пошукай іншого (іншу)». Та дехто все-таки вірить у силу своїх виправних методів і не відступає. Проте людина повинна сама захотіти змінитись. Тому, щоб не було таких «несумісностей характерів», потрібно ці характери справді пізнати і прийняти як факт, що людина поруч вас є саме такою, а не сліпо йти до програшного кінця, бачачи перед собою гіпотетичний образ чоловіка чи жінки. 

Допомогти можна лише тому, хто сам визнає цю необхідність. Готовність прийняти допомогу, зізнатися, що в тобі самому справді є проблема, яка ускладнює ваші взаємини, означає, що обидві половинки по-справжньому цінують відносини. І ці взаємні зусилля, компроміс стосуються не лише таких кризових ситуацій, як алкоголізм, але й різних побутових дрібниць.

Я не даю ніяких рецептів сімейного щастя, до того ж усі вже й так начулися різних порад від психологів з телевізійних ток-шоу. Хочеться сказати одне: говоріть один з одним, не затамовуйте образ, які рано чи пізно вийдуть на поверхню. У конфліктних ситуаціях ставте себе на місце іншого і в розпалі суперечки, щоб не образити супутника, краще змовчіть, вийдіть з кімнати і пригадайте, за що ви цю людину полюбили, усі її кращі риси і свої гірші. Зізнайтеся собі, що і з вами буває тяжко, і вашій половині доводилось переживати від вас образи, нерозуміння. Тому докладіть сил, щоб пробачити або ж визнати свою провину і щиро попросити вибачення. Адже хто казав, що буде легко?

Питання розлучення, яке порушено у цій статті, коментує священик Микола Лесюк

Шлюб – освячений Богом союз двох. Перед цим таїнством кожен із наречених у церкві підтверджує свій добровільний вибір на подальше співжиття. У самому ж таїнстві вони просять Божого благословення на життя в шлюбі.

Коли минає час романтичної закоханості, виникають різні непорозуміння, починаються «змагання»: за ким правда, хто в чому винен, хто перший почав та ін. І десь, ніби в імлі, з’являється зовсім забута обіцянка наречених любити один одного, сказана перед Богом і людьми. У такі гіркі моменти життя ці слова мусять думкою повернути вас саме в той час. Коли не вистачає власних сил залагодити непорозуміння, варто пам’ятати, що «неможливе для людей – можливе для Бога» (Лк. 18:27).

Щоб подружнє життя було стійким, із вірою в серці треба покладатися на Бога, молитися, ходити до храму. Навіть якщо ваша половинка не поділяє ваших поглядів, не засмучуйтеся. У Святому Письмі сказано: «Невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком» (1 Кор. 7:14).

Для збереження сімейного щастя необхідне спільне бажання обох, а вже потім взаємний пошук причини, що призвела до труднощів.

Святі отці дуже влучно порівнюють шлюб із кораблем, що плаває по морю життя. Коли такий корабель дає тріщину, стає неважливо, хто став причиною, чия це провина, бо спочатку треба врятувати сам корабель і тих, хто в ньому.