ІЗ ЧУЙНИМ СЕРЦЕМ І СЛОВОМ ДОБРИМ...
Галина МЕЛЬНИК
У нашому селі Лахвичі Любешівського деканату ніколи не було церкви. Ми належали то до однієї сусідньої парафії, то до іншої. Чи то когось охрестити, чи то поховати, чи повінчати молодят – доводилось їздити по чужих селах, просити сусідніх отців.
І якою була всезагальна радість, коли до нашого села приїхав священик Олег Кулішз сім’єю. Бо відразу ж стільки проблем спало з плечей – розуміли всі. Але не так усе легко виявилося для нього. Він приїхав посеред зими, перед Різдвяними святами, із малою дитиною. Дали їм стареньку дерев’яну хатину без будь-яких меблів і речей. Хіба що тільки один стіл та одне ліжко...
Як він відслужив святу Літургію на Різдво Христове – того ніхто не знає. Бо чвари не вщухали через дерев’яну каплицю на кладовищі, де інколи здійснювали Богослужіння священики Московського Патріархату. Люди розділилися, та все ж змогли «відвоювати» каплицю для священика Київського Патріархату.
Усі розуміють, які там умови для ведення Богослужінь. Найгірше взимку, бо опалення немає ніякого. Немає і світла – бо то кладовище. Правити доводиться при свічках і в холоді. І це при поганому здоров’ї нашого священика. Та й узимку людей мало ходить, тільки на свята більше. І вода, і вино замерзає, і священичі ризи доводиться вдома тримати.
Наш отець Олег зі своєю паніматкою організували невеличкий церковний хор. І цього року ходили колядувати і по нашому селу, і в район.
І якось помаленьку, з волі Божої, розпочали будівництво нашого Свято-Миколаївського храму. Священик турбувався, щоби на весні і двері робили, і вікна до церкви. А ще навесні продовжили будівництво стін. А на все потрібні гроші, про що не перестають думати і наш священик, і парафіяни.
Звичайно, тяжко нашому отцю Олегові, бо господиня тієї хати, де вони квартирують, зажадала аж три тисячі доларів. І це в такому невеличкому і бідному селі, як наше. То поки що платять, як за квартиру. Усі меблі позносили для священика парафіяни: і шафу, і ліжко, і стіл, і навіть стільчики. Багато чим допомагають, звичайно, їхні батьки. Теж привезли чимало необхідних речей. Хочай приїжджають рідко, бо ж за 200 кілометрів часто не нагостюєш. А ще обоє батьків-художників написали дві ікони для нашої каплички, за що ми їм дуже вдячні.
Але от що виходить із нашою церквою. Ми всі кошти пускаємо на її будівництво, і ще не одну тисячу доларів доведеться докласти. А які ж у селі можуть бути доходи, коли до каплички прийде до двадцяти людейв неділю? І ходять, зазвичай, ті ж самі, і саме їх коштом існує наша церковна громада.
І ми всі знаємо, що Церква відділена від держави. А ще багато хто говорив, що для священика держава нібито платить мінімальну зарплату. Та коли дізналися, що він нічого не отримує, то вирішили дати місячний заробіток – аж двісті гривень. Більше дати не спроможні, бо доходи зовсім малі.
А хотілося ще ось що написати. Кожного кварталу наша церква зобов’язана платити внески і в центр зайнятості, і в податкову,і в пенсійне, і в соціальне страхування. А це обходиться церкві ще в сто гривень. Люди не розуміють і засуджують, а доходи від цього не збільшуються. І хто нам зможе пояснити, як наша маленька парафія і церкву побудує, і ще оплатить усі державні внески?
Тож так і перебиваємося від місяця до місяця. А кого це цікавить? Тільки нашу невеличку громаду, тих, хто дійсно переживає і за сім’ю священика, і за будівництво нашого храму.
Бажаєте, щоб Вашого листа опублікували У «Волинських єпархіальних відомостях»? Якщо у Вас є коментарі з приводу статей або думки, якими Ви прагнете поділитися з читачами, – надсилайте їх до редакції (Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025). Будь ласка, зазначайте Ваше ім’я, прізвище, місце мешкання, а також телефон. Листи можуть редагуватися, скорочуватися.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи