Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

СЕВАСТОПОЛЬ – НЕБЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ МІСТО?

Протоієрей Віталій СОБКО, прес-секретар єпархії

У серпні святкуємо чергову річницю незалежності України. Це свято дороге нам не лише тому, що ми українці. Ми відзначаємо його і як православні, і як діти Церкви Київського Патріархату. Без незалежної Батьківщини не молитися нам у храмі українською, не відроджувати рідних християнських традицій, не позбавитися духовного поневолення Москви. Чи не обурливо, що за стільки років нашої незалежності й досі в Україні є міста, де нашим дітям може загрожувати небезпека, коли розмовлятимуть рідною українською, співатимуть рідною українською, молитимуться рідною українською?

Паломництво до кримських святинь, участь у святкуваннях Дня Військово-Морських Сил України та відпочинок біля моря – мета поїздки, яку організували керівництво Центру християнського виховання дітей і молоді з Луцька (директор – протоієрей Богдан Возняк) та паломницька служба Волинської єпархії Київського Патріархату (головна координаторка Лариса Савчук).

Більшість із 35-ти юних волинян уперше мала нагоду відпочити біля моря, ознайомитися з древніми святинями та культурно-історичними надбаннями Кримської землі. Певно, довго пам’ятатимуть юні волиняни Бахчисарай з його Успенським чоловічим монастирем, ханським палацом та іншими дивами. Та пам’ятатимуть, вочевидь, вони й наругу, яку довелося їм пережити в Севастополі – місті, де, як з’ясувалося, неприємно й інколи небезпечно бувати українцям.

Тими днями Севастополь втішався різноманітними урочистостями – окрасою професійного свята українських військових моряків. В одному з концертів, що представляв виступи колективів із різних регіонів України, мав виступити й хор Центру християнського виховання з Луцька. Його співці старанно, жертвуючи розвагами на морі, проводили щоденні репетиції.

Та, за словами очільників Центру, здійснитися благородному й благодійному намірові волинян – привітати захисників своєї держави та мешканців міста – не судилося. Більше того, вони вперше за всю історію своєї концертної доброчинності зіштовхнулися з перешкодами, які штучно створили організатори заходу, та ворожим ставленням публіки до української мови, культури й духовності.

Багатьом, хто мав щасливу нагоду бувати на виступах цього творчого колективу, така інформація, напевно, здасться щонайменше дивною або цілковито абсурдною, але, як підтверджує директор Центру отець Богдан, – за участь у концерті організатори вимагали від хору плату – 15 гривень за кожну дитину. Коли ж вдалося домовитися про «безкоштовне вітання», як про це було узгоджено від самого початку,– ведучі концерту зробили все, аби унеможливити виступ хору.

У часі концерту місцеві мешканці, чуючи українську музику, покидали зал. Інші – зі злобою вигукували антиукраїнські лозунги. «Коли я побачила, що діється, які шоковані наші діти, – дуже почала хвилюватися за їхню безпеку і стала просити отця Богдана негайно їхати з міста», – зазначила керівник хору Тетяна Толочко.

Інцидент вельми стурбував і злякав подорожніх – і дітей, і дорослих, які їх супроводжували, однак він, як розповідають очевидці події, водночас і збадьорив їхній національно-патріотичний дух. Дорогою додому, на рідну Волинь, діти багато співали духовних та українських народних пісень.

Волин. єпарх. відом.– 2005.– № 8 (9)