Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ІКОНА «ЗАЧАТТЯ ПРАВЕДНОЮ АННОЮ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ»

Образ «Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці». Кінець XVII ст. Походить із храму с. Новосілки Турійського деканату. Матеріали: липа, левкас (ґрунт із крейди і клею), золочення, темпера, олія. Ікона надійшла до Волинського краєзнавчого музею 1982 року внаслідок наукових експедицій, очолюваних мистецтвознавцем П. Жолтовським. Живопис ікони мав багато втрат і був частково перемальований у XVIII ст. Реставрована у 1988 році студентом Київського художнього інституту Л. Калачовим.

Зачаття Пресвятої Богородиці (Церква відзначає цю подію 22 грудня) не було ані випадковим, ані звичайним. Воно було вказане наперед Божественним Промислом у старозавітних пророцтвах і прообразах, початок яких сягає перших віків існування людства.

Єврейський народ із давніх часів жив в очікуванні Месії. У зв’язку з цим народження дітей вважалося великим благословенням Божим, а бездітність – нещастям і покарою. В історії ізраїльського народу траплялося, що Господь затримував час народження Богообраних нащадків: Ісаака, Самуїла, Йоана Предтечі. Так сталося і з престарілими батьками Пресвятої Діви.

Вони жили в тихому, нічим не примітному містечку Назареті. Йоаким походив із царського роду Давидового, Анна – зі священицького роду Ааронового. Через вавилонський полон, римське панування потомки славних ізраїльських родів злилися з народом. Однак Йоаким був людиною заможною. Та не багатством, а доброчесністю відзначалося святе подружжя. Одну третину доходів вони віддавали до храму, а другу – роздавали бідним. Але серця святих наповнялися сумом і неспокоєм через безпліддя Анни. П’ятдесят літ спільного життя вони молилися про потомство.

Через бездітність їм доводилося терпіти зневагу співвітчизників. З горя Йоаким пішов у пустелю, де сорок днів провів у строгому пості й молитві. Анна у розлуці з чоловіком омивалася сльозами і молилася. Явився їй янгол Божий і сповістив, що народиться у неї дочка, «благословенням вища поміж усіх дочок земних». Те саме янгол сповістив Йоакиму. Вони обоє прийшли до Золотих воріт Єрусалимського храму, де і зустрілися. Господня обітниця незадовго ознаменувалася чудесним Зачаттям святої Анни.

Сюжет новосілківської ікони досить рідкісний. Постаті Йоакима й Анни, трохи повернуті до середини композиції, зображені на повний ріст симетрично і займають основну площу образа. Руки Йоакима молитовно складені, в Анни права рука на серці. Їх лики стривожені, вражені, бо внутрішнім зором вони бачать свою майбутню Богом дану доньку – Марію. З їхніх сердець проростають зелені стебла, які, з’єднавшись, дають пишну квітку білої лілеї. В її бутоні зображена Пречиста Марія в молитовній позі. Довкола її постаті – мандорла (овальне сяйво, ознака особливої святості).

Ікона є зразком українського бароко. Богословська програма іконописця виконувалася такими художніми засобами, які впливали на емоції людини, вражали і хвилювали її, пробуджували духовне мислення. Для цього ідеалізувалися лики святих, увиразнювалися форми складок одягу, реалістичнішим ставав об’єм, сюжет збагачували пейзажі. На лику святого добре читалась певна емоція, яка найкраще його характеризувала. Художнє вирішення ликів свідчило про силу таланту іконописця як психолога. Життєвість іконних зображень зближувала їх з людиною і це наснажувало в молитві. У цій іконі використано поетично-символічний мотив квітки. Щоб надати лілеї виразності й об’єму, її контури вирізьблено по левкасу.

Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 11–12 (72–73)