Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета Лист до редакції

КРОКУЄМО ДО ПОЧАЄВА

Оксана АНДРІЙЧУК

Єпископ Михаїл із паломниками, які щойно повернулися з Почаєва. Світлина прот. Віталія СобкаЖиття людини – це мандрівка. Окрім шляху життєвого, християни з прадавніх часів подорожували до святих, обраних Богом місць і ці походи називали прощею, паломництвом, богоміллям.

Проща – це покута, їй притаманний дух стриманості й молитви. Щоб зрозуміти піше паломництво, насамперед, потрібно усвідомити, що це не туристична прогулянка з бадьорими піснями і вигуками, а своєрідна тиха, особиста розмова з Богом. І цю розмову всією дорогою допомагають людині підтримувати ангели, що ідуть поруч, радіючи за  ті душі, які знайшли в собі сміливість на подвиг, для того, щоб випросити прощення гріхів, щоб засвідчити віру, покору і відданість Богу та Його Пречистій Матері. Адже сам Ісус Христос разом із Матір’ю та Йосипом ішов як прочанин до Єрусалима.

Проща – одна з найдавніших практик Християнства. Паломницька служба нашої єпархії, продовжуючи традиції перших християн, організувала пішу прощу до Почаївської Лаври. Хода розпочалась о 6-ій годині ранку 10 квітня 2007 року від кафедрального Свято-Троїцького собору, в якому єпископ Луцький і Волинський Михаїл відслужив благословляючий молебень за подорожуючих.

У здійсненні цього подвигу взяло участь 18 прочан із Луцька та Жидичина. Кожна людина, ідучи на це богомілля, мала свою мету: покуту, подяку, прославлення Бога, відродження власного джерела віри, а згуртувало всіх одне: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас, грішних». Коли проща на чолі з ієромонахом Іовом (Богушем), насельником Луцького монастиря Різдва Христового, прямувала населеними пунктами – люди, дивуючись, виходили з домівок зі словами: «Як це? У наш час – проща?», «Такі всі молоді, але все одно не дійдуть до Почаєва – це ж яка дорога!» А старенькі бабусі благословляли і плакали, тому що пам’ятали прощі навіть до Києва.

Дорогою до Почаєва паломники відпочивали і молились у селі Пляшева у Свято-Георгіївському чоловічому монастирі, отримавши підтримку й благословення в настоятеля отця Никона, та на скиту Праведної Анни.

12 квітня о 20.45 прочани вже не відчували ні втоми, ні болю, тому що їх о цій порі зустрічала сама Цариця Небесна. Під перелив почаївських дзвонів, зі співом «Пресвятая Богородице, спаси нас!» богомольці увійшли в центральні ворота Лаври. І дуже їм хотілось промовити: «Боже, допоможи, невірству в Благодать Твою, що супроводжує тих, хто зважився на подвиг прощі».

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 5 (30)

24 травня 2007 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо