Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

СПІВТВОРИТИ З ТВОРЦЕМ

Протоієрей Микола ГІНАЙЛО, що в П’ятиднях Володимирського деканату з громадою православною 10 років стрічає Різдво Христове просто неба, у сніг та мороз, під стінами храму молячись, сподіваючись, що прийде українська влада в українській державі

В очікуванні величної події затамовує дихання світ. Кожна людина, віруюча і невіруюча, задумується над тим, що зроблено і що очікує попереду. Ось уже 2008-й раз людство із завмиранням серця і нетерпінням чекає дня величі Господнього промислу – дня приходу на світ Богонемовлятка Ісуса, Його дня народження. Незбагненне для розуміння, неосяжне людським розумом утілення Бога через взаємодію Святого Духа і Діви Марії. Неосяжний, Невмістимий, Всюдиприсутній і Всемогутній, Безпочатковий прийшов у світ – і лежить повитий на сіні у яслах. Це Малятко, беззахисне, рученятками Своїми перебираюче, спасе «рід перелюбний і грішний», стане Дорогою правди і спасіння, відкриє шлях до Царства Небесного й вічного життя.

Те, чого очікували старозаповітні вибранці Божі, сталося. Та для тодішніх провідників народу більше важили написані в сувоях передбачення, аніж здійснення їх. А прихід Спасителя змінював усталений ними ритм життя, їхні привілеї та розмірений уклад і спосіб проживання. Поводирі народу, сліпцями будучи та ухватившись за жезло влади, привели на суд неправедний Викупителя, та ще й народ, їм вручений, підбурювали: «Розіпни, розіпни!»

Ми живемо у скрутний, надскладний час. Години, коли видимі ознаки пророкувань збуваються, хвилина приходу Судії Праведного настає. Чи задумуємось ми над цим, чи готові в одежі праведності зустріти Отця Світла? Чи норми Господні нами виконуються, чи за Його заповідями живемо? Чи діємо згідно з волею Його? Чи, може, сподіваємося, що про Його прихід попередять у газетах, по радіо чи телебаченні? І встигнемо, прибігши з поля, покаятись? А чи встигнемо під тягарем гріхів?

Од кожного залежить теперішнє і прийдешнє в державі, у суспільстві та нарешті – в небесному житті. Кожний узиває «Господи! Господи!», та не кожен помилуваний буде. Бог дав нам життя і земну Вітчизну, дав волю і можливість вибору. Він простягає Свою вітцівську руку з надією, що ми бодай доторкнемось її і, силу діставши, співпрацюватимемо з Ним. Будемо йти Його дорогою, переносячи страждання, в любові співтворитимемо. Якщо ми не тільки усвідомимо, а й творитимемо Його волю, то отримаємо процвітаючу Україну. Не в мовчазності, а в молитві подяки і співпраці творіння постаньмо з Новонародженим до очищення від слизу і закіптявілості душі. Зішкребімо нарости самовдоволення і пихатості, згадаймо суть християнську. Не в тому, що в час посту не їстимемо скоромне, в душі ненависть примножуючи на братів, – спасіння. Не тим викупимося, що вділимо на храм награбоване у людей.

Діва, сказавши «Нехай за волею Твоєю, Отче Небесний, діється, а Я покірна раба Твоя», виповнила Завіт Творця. Вона носила від Духа Святого зачате в Собі, співтворячи зі Вседержителем, народила Богонемовля. Її покірність і відданість дали справдитись Правді Господа. Її смиренність і пожертва дали можливість здобути дорогу спасіння людству. Для нас Вона – приклад посвяти Богу, приклад жертовної праці во славу Творця.

Задумаймось і ми, кожен, хто вірує і хто ще в сумніві, що робимо ми, аби наше суспільство прямувало за Божим провидінням. Аби Закон Божий став нормою життя в Україні. Молитва, смирення, терпіння – складові спасіння, а співпраця з любов’ю невід’ємні. У співтворенні з Новонародженим – шлях до оновлення себе і держави, а значить до вибудови Дому Господнього, Церкви Христової.

Бажаєте, щоб Вашого листа опублікували У «Волинських єпархіальних відомостях»? Якщо у Вас є коментарі з приводу статей або думки, якими Ви прагнете поділитися з читачами, – надсилайте їх до редакції (Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025). Будь ласка, зазначайте Ваше ім’я, прізвище, місце мешкання, а також телефон. Листи можуть редагуватися, скорочуватися.

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 12 (37)