Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ТИ МОЛОДИЙ? ТО ЧИ НЕ ПРО ТЕБЕ ЦЕ?
Знову гряде нібито свято: нібито Святого Валентина. Знов горілка рікою

Ієромонах Константин (МАРЧЕНКО),
намісник монастиря Святителя Миколая Чудотворця в с. Жидичин Ківерецького деканату

Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду! (Екл. 11:9)

День Валентина! Схоже, що веселішого дня в році для «учащіхся» немає і бути не може. Починаючи з переддня, «ініціативні групи» зайняті останніми приготуваннями – закупками до торжества... Валентинки валентинками, але святкування зводиться до «нормальної паляни», а в розширеному форматі додаються «пляски до упаду» (інтимні сторони торжества не зачіпаємо з етичних міркувань). Свято як-не-як, тож відсвяткувати потрібно по повній!

Схоже трактування подій комусь може здатись надутим, але ми спробували відобразити те, що є не кругом і не у всіх, але ПЕРЕВАЖНО. Та й, зрештою, не ходу «святкувань» присвячена публікація. А людям, які в міру свого виховання, духовного досвіду, загальноприйнятих норм моралі з однієї сторони – не згідні з таким ходом веселощів, а з іншої – бояться здатись білою вороною, заявивши відверто про свою незгоду. Особливо, якщо їм таки потрапило на очі якесь із численних роз’яснень священиків: до цього празничка ніякий святий Валентин не причетний. Праведників з таким ім’ям було кілька, проте ні в православному, ні в католицькому календарях день їхнього спомину на цю дату не припадає. І в їхньому житті не було епізодів із «таємним вінчанням закоханих». День Валентина – це язичницьке свято західних народів, роздмухане продавцями, аби втюхати вам залежаний крам.

Незважаючи на усі наші глибинні релігійні переконання, питання «ЩО РОБИТИ?» у таких випадках лишається актуальним. Маючи розмову на цю тему з молодими вірянами, довелося зробити невтішні висновки. Переважна більшість юних православних не лише бувають на таких гульбищах, але врозріз із власним сумлінням беруть у них найактивнішу участь. Питання «міри» у вживанні спиртних напоїв у кожного також різне. Хтось розраховує, що порушення цієї «міри» можна дуже легко виправити на Сповіді, інші вважають, що перебір не є гріхом, якщо при цьому ти «не начудив». Майже всі заявляють, що пити можна, інакше свято буде невдалим.

Звичайне задушевне спілкування, насолода від споглядання чудових краєвидів, формування дорослих пріоритетів життя чомусь у тверезому стані стали неможливими. А от будучи під мухою – все стає набагато простішим. Тоді і «дружба» міцніша, і «любов» без комплексів.

Біда, одним словом... Чи лише розвести руками, чи спробувати змінити дійсність? Почати ці зміни найперше в собі, і лише тоді, оперуючи прикладом власного життя, явити молодим альтернативу. Життям, наповненим живою вірою, незрадливою надією, справжньою любов’ю. Усе дуже просто. Кожен з нас у певні періоди має якісь негаразди. І скільки б ми не заливали їх спиртним чи не знімали стреси якимись тренінгами, полегшення не приходить або ж воно нетривале. І лише людина з твердим упованням, вірою у всемогутню десницю Божу переносить те, що в людських очах видається таким неймовірним. Лише серце, наповнене світлом віри і Христовою любов’ю, здатне не образитись там, де ображають, простягнути руку тому, хто до того плював у твій бік. Лише практичне життя за законом Божим робить людину справжньою, надійною і вірною. А хіба ж не цього шукає не тільки молодь, а й кожна людина? І поки ми не покажемо їм такого православ’я в собі, вони будуть звертатись до альтернатив світу цього, скуповуватимуть усе спиртне напередодні будь-якого свята, та й не тільки свята. Вони напиватимуться і вестимуть розгульне життя, аби хоча б краєчком свого єства відчути «любов, дружбу і тому подібне». Як не в «день святого Валентина», то на хеловін, як не на честь зарплати, то в «першу п’ятницю на тижні»...

Знаймо: наша байдужа бездіяльність ЗЛОЧИННА! Ми відповідатимемо за кожну загублену душу, яка, можливо, через нас не знайшла правдивого, православного шляху.

Волин. єпарх. відом.– 2009.– № 2 (51)