Сайт нашої Церкви
Сайти нашої єпархії
Наші банери
Лічильники
ДРУГОГО ДНЯ
«І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. [І стало так.] І створив Бог твердь, і відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так. І назвав Бог твердь небом. [І побачив Бог, що це добре.] І був вечір, і був ранок: день другий» (Бут. 1:6–8)
Валерія ЛЕСЮК
«Нехай буде твердь...». На другий день за Божим повелінням була створена твердь. Давні євреї уявляли її як тверду небесну атмосферу, що оточує земну кулю. Згідно з загальнобіблійним поняттям, ця атмосферна оболонка землі вважається місцем зародження вітрів і штормів, так само як і різних опадів або станів погоди. Дехто з сучасних дослідників вважає, що «твердь» – це неосяжний простір, у якому й розпочалося формування зоряної системи, космосу, нашого Всесвіту. Пророк Мойсей називає «твердю» не тільки повітря, яке охоплює землю, але й небо з зірками. Святитель Василій Великий говорить, що цей вислів – не просто наказ, а визначення причини створення тверді. Бо сказано: «нехай відділяє вона воду від води».
«І відокремив воду, що під твердю, від води, що над твердю». Під першим поняттям розуміється звичайна вода. У другому випадку, очевидно, говориться про водяні пари, якими насичена атмосфера та які у вигляді дощу, граду, інею, туману чи снігу опадають на землю. Ще існує твердження, що «вода над твердю» – це новостворені водяні кулі, що потім зміцніли і з четвертого дня творення засяяли та заіскрились на небі, а «вода під твердю» – це наша планета Земля. Все це називалось «водою» тому, що на другий день творення ще не набуло міцності в будові та формі.
«І назвав Бог твердь небом». У давніх євреїв існувало поняття про три небесні сфери. Те небо, про яке тут ідеться, вважалося найнижчим і найближчим до місця перебування пташок, доступне нашому оку. Книги Старого Завіту написані давньоєврейською мовою, де часто назва одного предмета вживалась у множині, тому дехто замість слова «небо» каже «небеса». Саме слово «небо» означає, що від початку воно з’явилось у тому стані, в якому стало відомим людині, та отримало назву видимого неба.
«І побачив Бог, що це добре». Ці слова показують нам неперевершену красу неба. Давши назву тверді та схваливши здійснене, Господь закінчив творення другого дня.
«І був вечір, і був ранок». Бог навчає нас називати закінчення дня вечором, а кінець ночі – ранком, а все разом називає днем.
«День другий». Цей день відрізняється від наступних лише тим, що дії, які нині здійснює Сонце, тоді творило первозданне світло, що займало частину небесного простору.
Йоан Золотоустий говорить: «Коли ти підіймаєш очі та бачиш красу і велич неба, в ту мить звернися до Творця, „бо від величі краси створінь порівняльно пізнається Винуватець буття їх“ (Прем. 13:5), і вже із самого створення цих стихій задумайся над тим, яку силу має Господь».
Не розумієте деяких місць у Святому Письмі? Бажаєте ґрунтовних пояснень окремих цитат із Біблії? Звертайтесь до редакції: Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025; (0332) 72-21-82; pres-sluzhba@ukr.net
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи