Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ТВОРЕННЯ ЗАВЕРШЕНО
І сказав Бог: нехай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так. І створив Бог звірів земних за родом їх, і худобу за родом її, і всіх плазунів земних за родом їх. І побачив Бог, що це добре. І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим [і] за подобою Нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, і [над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що повзають по землі. І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх. І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і владарюйте над рибами морськими, [і над звірами,] і над птахами небесними, [і над усякою худобою, і над усією землею,] і над усякою твариною, що плазує по землі. І сказав Бог: ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння; – вам це буде в їжу; а всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всякому [плазуну] на землі, в якому душа жива, дав Я всю зелень трав’яну в їжу. І стало так. І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно. І був вечір, і був ранок: день шостий (Бут. 2:24–31)

Священик Микола ЛЕСЮК

У шостий, останній день було створено фауну і людину.

«І сказав Бог: нехай родить земля душу живу за родом її, тварин і плазунів, і звірів земних за родом їх. І стало так».

Всевишній звертається тепер до землі, подібно до того, як до неї звертався для створення рослинності. Це слід розуміти так, що Господь дав землі силу, яка живить, а не так, як вважають деякі природознавці, – нібито земля, що зігрівалася теплом сонячного проміння, сама породила тварин. У різноманітному світі природи нема ані найменшого натяку на те, що якийсь вид тварин міг перейти в інший (наприклад, травоїдна – в хижу). «Коли сказав Бог: нехай виростить земля, – писав Василій Великий, – це не означає, що земля вже носить те, що в ній; але Той, що дав повеління, дарував землі і силу».

І створив Бог звірів земних за родом їх, і худобу за родом її, і всіх плазунів земних за родом їх. І побачив Бог, що це добре.

Згідно з геологічними даними, на Землі немає ні сліду перетворення риб на амфібій чи плазунів на ссавців. Усі ці види з’явилися водночас, тобто такими, якими їх створив Усемогутній.

І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим [і] за подобою Нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, і [над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що повзають по землі.

Біблійний текст образною мовою представляє нам створення людини як винятковий за характером Божественний акт. Тут утретє відбувся в повному розумінні творчий акт (бара), оскільки людина у своїй сутності має дещо таке, чого не було у створеній до неї природі, – духу, що відрізняє її від усіх інших істот. «Створімо», – так Господь промовив не до ангелів, як вважають юдейські рабини, а до Свого Сина і Святого Духа, як говорять усі отці Церкви. І тут вперше над створеним засяяло таємниче світло Найсвятішої Трійці. Отже, людині дано панування над світом не як «керуючому» або поставленому вище «доглядачеві», але як цареві й вождеві, покликаному привести все творіння до його останньої мети.

І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх.

Грецьке слово «образ» (eikon – звідси «ікона») означає «портрет» або «зображення», тобто щось створене за зразком (prototypos – «першообраз, прототип») і що має подібність зі зразком, хоча й не тотожне останньому за природою.

За словами Йоанна Золотоустого, «образом» Бог назвав образ панування, а «подобою» – те, що людині потрібно бути подібною до Бога лагідністю, смиренністю і взагалі доброчинністю. Святий Йоан Дамаскін трактує, що «за образом» означає розум і волю вибору; а вираз «за подобою» – уподібнення Богові через творення добра, наскільки це можливо. Однак така думка не загальноприйнята в отців. Святий Кирило Олександрійський не робить жодної різниці між «образом» і «подобою», вважаючи обидва слова такими, що мають одне значення. На думку митрополита Московського Філарета (Дроздова), образ і подобу Божі не потрібно трактувати як дві відмінні між собою речі, тому що в Слові Божому часто вживається одне із цих слів у тому ж значенні, як і обидва разом узяті.

Чи є тіло людини образом Божим? Святий Василій  говорить: «Бог є Дух, і образ Божий повинен бути духовний».

І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і владарюйте над рибами морськими, [і над звірами,] і над птахами небесними, [і над усякою худобою, і над усією землею,] і над усякою твариною, що плазує по землі.

За словами Йоана Золотоустого, спочатку всі творіння були підвладні людині. Звірі тремтіли і боялися свого владику. Коли ж людина через непослух втратила відвагу, тоді й влада її зменшилася.

І сказав Бог: ось, Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі, і всяке дерево, яке має плід, що сіє насіння; – вам це буде в їжу; а всім звірам земним, і всім птахам небесним, і всякому [плазуну] на землі, в якому душа жива, дав Я всю зелень трав’яну в їжу. І стало так.

Великим є піклування Господа про створену Ним людину! Господь перш ніж людина почала непокоїтися від того, що земля не в змозі прогодувати таку величезну кількість тварин, забажав одразу втішити її й показати, що вона, як і всі безсловесні, буде мати повний достаток, оскільки земля, за велінням Господа, забезпечуватиме їх їжею, повчав Йоан Золотоустий.

І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно. І був вечір, і був ранок: день шостий.

Усе, що тільки повелів Творець, звершилось, усе отримало належний порядок. Закінчивши створенням людини створення всього видимого світу, Бог побачив: усе, що Він створив, – дуже добре.

Не розумієте деяких місць у Святому Письмі? Бажаєте ґрунтовних пояснень окремих цитат із Біблії? Звертайтесь до редакції: Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025; (0332) 72-21-82; pres-sluzhba@ukr.net

Волин. єпарх. відом.– 2011.– № 4 (77)