Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ХРАМ, НАПОВНЕНИЙ ДУХОМ СВЯТИМ
У 2005-му виповнюється 250 літ від завершення будівництва в Луцьку кафедрального собору Святої Трійці та 125 років з часу його освячення як православного храму

Підготували Андрій ГНАТЮК,
протоієрей Микола ЦАП

Його хрести гордо вознеслися над містом. Коли дивишся з висоти, то дерева – мов виструнчені слуги, вартують свого короля. А храм – наче корабель життя, стрімко долає зустрічні хвилі... Уже немає тих дерев, уже немає багатьох людей, які мали певне відношення до собору. А храм – свідок давнини й сучасності – й досі надає притулок струдженим, ображеним, немічним, багатим і бідним – усім, хто усвідомив, що його життєва дорога – то життя з Богом.

Табличка при вході інформує, що Свято-Троїцький собор почали споруджувати 1752 року. За майже 250 літ він став найвагомішою святинею Волині, яка має свою багату й цікаву історію.

Колись тут був монастир бернардинів. Бернардини – чернечий орден Католицької Церкви. Як і інші, прибули на Волинь після Люблінської унії 1569 року. На той час Луцьк більше ніж на два століття підпадає під владу Польщі й стає центром Волинського воєводства. Посилювався соціально-економічний і національно-релігійний гніт, йшло повне насадження католицизму й уніатства.

Будівництво собору тривало з 1752 до 1755 року за проектом Павла Гіжицького в стилі пізнього бароко, який поширився у вітчизняній архітектурі та мистецтві наприкінці XVII – у середині XVIII ст., підпавши під вплив місцевих традицій і набувши своєрідних національних рис. Для барочних споруд характерні ефектність, мальовничість і динамічність архітектурних форм, багатство декору, яскраве і контрастне фарбування стін, велика кількість позолоти.

Починаючи з 1831 року, в Луцьку велися дебати навколо необхідності будівництва нового православного собору або пристосування під собор одного з римо-католицьких храмів. Причиною цього стала пожежа в 1803 році соборної Братської церкви  Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, а Покровська церква, яку призначили соборною, була в жалюгідному стані.

На відміну від багатьох інших, Луцький Свято-Троїцький кафедральний собор відзначається світлістю, темних фарб там небагато. Хіба що на іконах, які розміщені на розписаних колонах.

Саме слово «собор» означає: головна чи велика церква у місті, монастирі. Окрім цієї риси, Луцький Свято-Троїцький знаменитий ще однією. Він кафедральний, оскільки є основним в області, де Богослужіння здійснює архієрей, тобто тут знаходиться його кафедра.

До 1867 року цей храм був костелом, який перебудували пізніше під православну церкву. На місці перехрестя нав було поставлено велику баню, а від фронту, над середньою – нову дзвіницю. У 1876-1879 рр. храм реконструйовано за проектом архітектора В. Раструханова. Перебудову Бернардинського костелу в православний собор було розпочато у квітні 1876 році, а завершено 30 жовтня 1879 року. Під час реконструкції будови за проектом Володимира Шаламова було зведено купол над центральною частиною храму. На західному фасаді, над нартексом споруджено одноярусну дзвіницю.

Соборні мури записують у себе кожну хвилину нашого сьогодення. І через багато літ відкривають своїм сучасникам секрети минувшини. Саме за ними простежується велика історія політичного і культурно-релігійного життя краю. Адже формуються ті стіни залежно від епохи. Вони бачили багатьох державних і релігійних діячів, митців. Щороку під час фестивалю «Поліське літо з фольклором» у соборі возносять молитви рідною мовою художні колективи з різних країн світу.

24 вересня 1880 року собор був освячений. До нашого часу збереглося внутрішнє убранство храму ХIХ століття з двоярусним різьбленим і позолоченим іконостасом, виготовленим українськими майстрами.

Іконостас є головним акцентом в інтер’єрі собору. Це шестиярусна монументальна споруда з прямими по боках та дугоподібними зверху й знизу обрисами.

Третій ярус відкриває «Тайна вечеря», над якою вознеслись золотаві ангелята. Вище знаходиться «Усікновення глави Іоана Предтечі». Вінчає іконостас «Вознесіння Господнє». І в цьому є своя символіка, адже це творіння, що відкриває шлях у вівтар, ніби єднає увесь храм і його прихожан з небесною обителлю. Увесь інтер’єр неначе з Сином Божим піднімається на благословення до Господа.

Інтер’єр собору надзвичайно багатий своїми розписами. В 1905 році тут працював над розписом чеський майстер Ф.Параляк, а в 1960-х талановита художниця з Острога Лідія Спаська. У 1980 році живопис собору, включаючи роботи Л. Спаської, за винятком вівтарного, знову поновлювався. В 1904 році вхід на територію собору прикрасився парадною кованою брамою високохудожньої роботи.

На честь 1000-ліття Волинської єпархії в 1992 році на добровільні пожертви віруючих поруч із собором споруджено пам’ятний знак у вигляді хреста з чорного лабрадориту.

У червні 1997 року в Луцькому училищі культури обновилася ікона преподобного Серафима Саровського, яку було перенесено до Свято-Троїцького собору.

Будь-який православний храм не може обійтися без дзвонів, які щодня сповіщають мирянам про початок Служби Божої. За радянських часів валили церкви й дзвони переплавляли на інші потреби, а тими, що лишилися, заборонялося користуватися. Найбільший дзвін Луцького Свято-Троїцького собору вилитий 1907 року. Окрім того, використовується ще вісім дзвонів. Найстаріший з них, де викарбувано рік народження, вилитий 1820 року. За сприяння царя було замовлено на Фінляндському заводі в Москві дзвін вагою 155 пудів, 20 фунтів з написом: «Божією помощію, Царскою милостію і стараниями Луцкого православного Крестовоздвиженского Братства сооружен сей колокол 1890 года».

Поруч із собором знаходиться Волинська духовна семінарія, яка після закриття під час комуністичного періоду знову відчинила свої двері у 90-х роках. Перший випуск відновленої семінарії датується 1994 роком. Тепер її випускники проповідують Слово Боже по всій Україні.

За кілька метрів від храму знаходиться кладовище, де покояться тіла тих, хто правив у соборі Богослужіння та деякі парафіяни. Свого часу тут на священиків рукополагав митрополит Полікарп (Сікорський), який висвячував на отця майбутнього Патріарха Мстислава.

Кожен знає, що під верхнім собором знаходиться нижній. Однак варто зауважити, що престольний празник на другий день Трійці – лише у верхньому. У нижньому ж – на Преображення.

З 12 серпня 1992 року Троїцький собор є кафедральним храмом Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. 2004 року навпроти собору розпочато будівництво каплички-ротонди для освячення води. Свято-Троїцький собор є пам’яткою архітектури національного значення.

Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 3 (4)