Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Християнська Церква має лік на різні недуги. Насамперед це молитва. Спрадавна під час моровиць Божий люд посилює моління за здоров’я, священнослужителі вводять до Літургії особливі прохання, гучними ударами в дзвони відганяється пошесть. Усі ці засоби наша Церква використовує і при нинішній епідемії грипу. Збільшилась кількість заздоровних молебнів, у відправах звучить додаткова молитва за припинення недуги в Україні, частіше загучали дзвони.

Сьогодні архієпископ Луцький і Волинський Михаїл розпочав загальноєпархіальну акцію: протягом двох тижнів щодня з 14 години дзвонити не менш як 5 хвилин у церковні дзвони задля подолання епідемії грипу. Владика піднявся на дзвіницю кафедрального собору Святої Трійці разом із представниками всеукраїнських і місцевих телевізійних каналів і радіостанцій та звершив дзвоніння – спочатку сам, а потім разом із журналістами...

Наприкінці серпня у Луцьку в рамках святкування дня міста відбувся фестиваль дзвонарського мистецтва «Благовіст Волині», який зібрав талановитих дзвонарів у самому серці Волині – замку Любарта. На урочистому дійстві побував ректор Волинської духовної семінарії протоієрей Ігор Швець. Передавши вітання і благословення архієпископа Луцького і Волинського Михаїла учасникам фестивалю, він відзначив універсальне застосування дзвонів: вони звучать і в радості, і в горі, у часи небезпек і перемог. Але без дзвонарів дзвони мертві. Тому справа, котру роблять учасники заходу, боговгодна і шляхетна. Тож нехай лунає над Україною голос дзвонів, – говорив о. Ігор, – розчиняючи ворожнечу, непорозуміння, байдужість закликаючи до віри і доброчесності, до спільної праці та єдиної Помісної Церкви.

Учасники з’їхалися з усієї України, щоб потішити звучанням дзвонів волинський край. Серед них показав хист наш семінарист Ігор Літвінцов, який дзвонить у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці.

Дзвони – невід’ємна ознака православного храму. В чині благословення дзвону сказано: «Нехай усі, хто чує звуки їх, чи вдень, чи вночі, почнуть славити ім’я святе Твоє». Церковні дзвони використовуються для того, щоб скликати...

Відбулася презентація нової картини відомого волинського художника Володимира Жупанюка «Історія Братства в особах і подіях». Художній твір, який вітворює на полотні славне минуле Луцького Хрестовоздвиженського братства, заснованого 1617 року, представлено у нещодавно відремонтованому приміщенні братчиків, що біля Воздвиженської церкви. Картина стане першим експонатом майбутнього музею організації.

Презентуючи своє художнє дітище, В. Жупанюк, розповів про труднощі в роботі, яка тривала дев’ять місяців. Художник вивчав історію, діяльність Братства, події, побут, одяг тих часів. Тому можна говорити і про правдиве, документальне відтворення минулого. Поки що, до відкриття музею, картина зберігатиметься у фондах обласного краєзнавчого музею.

До речі, як повідомив єпархіальній прес-службі братчик Андріан Ковальчук, «Історію Братства в особах і подіях» придбано коштом голови організації Андрія Бондарчука. І на його ж замовлення незабаром побачить світ ще одна...

Учора в Музеї волинської ікони відкрили виставку «Біблія у мистецькій спадщині XVII–XX ст.». На запрошення керівництва закладу та з благословення архієпископа Луцького і Волинського Михаїла у заході взяв участь прес-секретар єпархії протоієрей Віталій Собко. Вітаючи присутніх, він висловив переконання, що експонування історії Святого Писання, вираженого роботами друкарів, іконописців, художників, граверів, різьбярів, сприятиме росту духовної культури нашого краю. Адже «Біблія – свідчення любові Бога до людини, свідчення Заповіту, Угоди Всевишнього зі своїм найдосконалішим творінням», – зазначив священик.

На виставці представлено друковані видання Вічної книги з України, Польщі та Росії, зокрема, друкарні Михайла Сльозки у Львові, монастиря Святителя Василія Великого у Почаєві, друкарні Мамоничів у Вільні, Московської синодальної друкарні. Тут можна побачити рукописні Євангеліє 1660 р. й Апостол XVII ст., друковані Євангеліє 1670 р. і Псалтир 1774 р., ілюстровані Біблії XVII–XVIII ст. з творами...

У Волинському краєзнавчому музеї триває фотоекспозиція «Срібні Царські ворота Софіївського собору у Києві. Польсько-українська реставраторська співпраця». Виставка відбувається під патронатом генерального консула Республіки Польща в Луцьку Томаша Яніка.

Рік тому Вселенський Патріарх Варфоломій I освятив срібні Царські ворота Софіївського собору. А понад 70 років у розкішному бароковому іконостасі Софії Київської пусткою зяяло місце, де вони колись красувалися.

За результатами конкурсу, найкращий проект їх відновлення запропонували «Польські майстерні реставрації пам’яток мистецтва». Спільно з українськими спеціалістами було проведено всебічні наукові дослідження вцілілих фрагментів. Реставраційні роботи виконав краківський фахівець Марек Ганев, який застосував давню технологію тиснення металу, використав інструменти XVIII століття. Інтенсивна праця тривала два роки і завершилася вчасно...

23 грудня 2008 р.

До успіхів архієрейського хору «Оранта» всі уже й звикли. Скільки конкурсів, скільки фестивалів, скільки нагород звідусіль! У Німеччині хористи теж були вже тричі. Й ось четверте відвідання цієї країни. Ганновер, Бад-Зальцуфлен, Герфорт, Целлє, Беліфельд... – великі й малі міста, наче в калейдоскопі. Храми, клуби, концертні зали – по кілька виступів щодня упродовж десяти днів, усього понад двадцять концертів. У Західній Європі передріздвяний настрій, тож до репертуару було включено різдвяні піснеспіви та інші духовні твори.

У Німеччині загалом небагато знають про нашу Батьківщину, тож гастролі «Оранти» додали позитиву в образ України. Не будемо хвалити самі, ось що пише німецька преса (переклад Олександра Міщука)...

25 серпня 2008 р.

У Музеї волинської ікони відкрито виставку «Найдавніші ікони Волині», присвячену 1020-річчю хрещення Русі та 15-літтю музею. Це спільний проект музейних закладів Волинської та Рівненської областей. Експоновано десять образів ХІ–ХVI століть. З благословення єпископа Луцького і Волинського Михаїла на відкритті виставки побував старший капелан єпархії протоієрей Олександр Безкоровайний. Він передав вітання й благословення архієрея і побажав успіхів музейним працівникам у їхній клопіткій праці.

20 серпня 2008 р.

Що два роки в Луцьку відбувається дивовижне дійство – міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором». На нього з’їжджаються співаки й танцюристи з багатьох країн, часто й вельми екзотичних. Кілька днів вони радують лучан своїм мистецтвом, виступаючи і в критих приміщеннях, і просто неба. Кожного разу фестиваль розпочинається з молебню в Троїцькому кафедральному соборі. Ось і цього року люди різних мов, рас і культур із державними прапорами та в національних костюмах повноводним потоком заповнили головний православний храм нашого краю – учасники одинадцятого вже фестивалю із дванадцяти країн.

Молебень на закликання помочі Святого Духа перед початком усякого доброго діла очолив єпископ Луцький і Волинський Михаїл. Преосвященний привітав митців такими...

17 липня 2008 р.

Славнозвісний співочий колектив «Оранта» – архієрейський хор Троїцького собору в Луцьку – знову представив своє мистецтво за кордоном. Цього разу волиняни побували на ХІХ Фестивалі української культури в Сопоті (до речі, вдруге, уперше – 1995 року). Його проводить Об’єднання українців у Польщі. У заходах фестивалю брали участь фольклорні, естрадні, хорові колективи (з України, зокрема, знаменита «Думка»).

На завершення фестивалю 13 липня в соборі Св. Варфоломія УГКЦ було проведено великий концерт церковної музики, присвячений 1020-річчю хрещення Русі-України...

9 червня 2008 р.

Щороку громадська організація «Ліга матерів Тернополя» проводить дитячий фестиваль духовної пісні «О Мати Божа, о Райський Цвіте». Цього року в ньому взяли участь двадцять колективів – з Тернопільщини, Києва та інших місць України. Уперше в цьому заході взяв участь хор Центру християнського виховання дітей та молоді в Луцьку (директор священик Андрій Ротченков, художній керівник Тетяна Толочко). Юні лучани представили публіці добірну програму побожних піснеспівів. Увесь колектив удостоївся вдячних оплесків, а кожен хорист отримав диплом учасника.