Перша сторінка
«Пасії. Страсний хресний хід» – нова, особлива книга видавничого відділу «Ключі» нашої єпархії
На Великий піст у храмах усе в темних тонах: жалобні серпанки на іконах, сумні піснеспіви, напівморок. Часті доземні поклони... Правляться особливі служби: Великий канон преподобного Андрія Критського, Літургія ранішеосвячених Дарів... Серед великопісних відправ – і Пасії (Страждання), і Страсний хресний хід, що часто служаться разом.
Пасії – служба, присвячена передсмертним стражданням Христа, яку в XVII ст. впорядкував святитель Петро Могила. Друга відправа – Страсний хресний хід – новостворене богослужіння, дещо подібне на так звану Хресну дорогу, що її відправляють у Католицькій Церкві. У різних варіантах цю службу звершують і в багатьох православних парафіях, однак у нас до сьогодні вона не була усталена. Тому архієпископ Луцький і Волинський Михаїл благословив роботу групи упорядників, які опрацювали різноманітні тексти за прикладом св. Петра Могили.
Робота тривала три роки. Упорядники, редактори, богослови, музикознавці вивчили численні джерела, провели теологічні дискусії, консультації з компетентним представником Єрусалимської Православної Церкви, адже саме в...
Архімандрит Марк (Левків) – колишній жидичинський ігумен – став єпископом
Андрій ГНАТЮК
1 лютого у патріаршому соборі Рівноапостольного князя Володимира звершено архієрейську висвяту колишнього ігумена Жидичинського монастиря Марка (Левківа). Уродженець Львівщини, який проходив духовне зростання на Волині, став єпископом Кіровоградським і Голованівським. Разом із Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом отця Марка висвячували архієпископ Луцький і Волинський Михаїл і ще п’ятеро ієрархів.
Побувати на єпископській висвяті й підтримати свого співслужителя чи духовного наставника в Київ приїхала численна волинська громада. Серед них – священики Свято-Троїцького кафедрального собору Луцька, ченці Жидичинського Свято-Миколаївського і Луцького Замкового Свято-Архангельського монастирів – ті, хто разом з отцем Марком розпочинали нелегку відбудову Жидичинської обителі, а також черниці з Володимирського монастиря Різдва Христового. Були на урочистостях і батьки, брати й сестри владики Марка...
Світова криза – серйозний іспит. Поставмося до нього по-православному
Віктор ГРЕБЕНЮК
Нема сумніву: людство стоїть на порозі нових надзвичайних випробувань. Біда, немов велика жахлива епідемія, накриває планету. Це світова фінансово-економічна криза надзвичайної потужності. Перетворюються на прах столітні бізнесові імперії, гинуть тисячі підприємств, мільйони працівників стають безробітними, цілі країни, ще вчора стабільні й процвітаючі, будь-якого ранку можуть оголосити себе банкрутами... У серця багатьох це вселяє страх і розпач. Православній Церкві теж болить це вселенське лихоліття. Але ми, віруючі люди, знаємо глибинну причину кризи, а отже помічні ліки на неї.
11–12 жовтня у Стамбулі в осідку Вселенського Патріарха відбулася нарада предстоятелів Православних Церков. На ній було розглянуто чимало питань, зокрема й глобальна фінансово-економічна криза та ставлення до неї світового Православ’я. У прикінцевому Посланні чільники автокефальних і автономних Церков зазначили таке: «Православні...
Єпископ Луцький і Волинський Михаїл дав інтерв’ю нещодавно створеному інтернет-виданню «Волинські новини» (www.volynnews.com). Він розповів про свій шлях до чернецтва, про окремі аспекти діяльності єпархіального управління, міжправославні та міжконфесійні стосунки тощо. Подаємо уривок інтерв’ю.
– Останнім часом усе частіше доводиться чути про відступницькі дії окремих священнослужителів. Одні відкрито займаються магією, інші творять та пропагують усілякі збочення. Чому Церква не дуже реагує на це?
– Церква реагує на все, але не завжди демонструє це, щоб, скритикувавши постать того чи того священнослужителя, не спровокувати негативного результату. Такі випадки все ж одиничні. Причина в тому, що після відродження Церкви в дев’яностих роках деякі люди непродумано прийняли сан священнослужителів. Тепер вони зневірилися у своєму виборі. Вони гадали, що священнослужитель...
Валерій ШАРАНДІН,
вихованець Волинської духовної семінарії
День хрещення Київської Русі (по суті, лише введення у хрест киян, та й то не всіх) – усенародний празник. Але Волинь, принаймні велика її частина, до 988 року вже була охрещена. Розбудова церковного життя у нашому краї почалася ще в кирило-мефодіївську добу, тобто до офіційного хрещення Русі.
Частка Західної України входила до складу Великоморавської держави, яка в час розквіту ширилася в усі боки. Тому рівноапостольному Мефодієві довелося працювати не тільки в самій Моравії (тепер це частина Чехії), але й по сусідніх слов’янських землях. Звичайно, у цій апостольській праці багато допомагали йому ліпші з учнів, серед яких особливо...
Волинський монах став першим великосхимником нашого Патріархату
Віктор ГРЕБЕНЮК
Чернецтво – це опора східного Благочестя, тобто Православної Церкви. У Київському Патріархаті монастирське життя швидко розбудовується і впорядковується. Зростає кількість монастирів, насельників у них. Але досі в УПЦ КП не було жодного ченця-великосхимника.
Тут маємо пояснити ієрархію монашества. Спершу людина, яка відчула, що її покликання – спасатися не в миру, а за монастирськими мурами, стає послушником: вона виконує різні доручення (послухи), ближче придивляється до чернечого буття, та й до неї придивляються. Послушництво може тривати місяці, а то й роки. Але послушник ще не монах. Коли ж він успішно пройшов цей етап, то приймає чернечий постриг зі зміною ім’я – на ознаку того, що пориває з мирським життям.
Існує три ступені чернецтва: рясофор; мантія, або мала схима («малий ангельський образ»); велика схима. Трапляється, що послушника відразу постригають у мантію. Рясофорних і...
Чому деякі християни бояться року з 29-м лютого?
Віктор ГРЕБЕНЮК
– Із весіллям треба поспішити до Пилипівки, бо ж наступний рік – високосний...
– У нову хату переселятись не будемо, хай рік так постоїть, бо то ж рік високосний...
– Той рік високосний буде – люди мертимуть як мухи...
– З нового року добра не жди: високосний...
Такі й подібні розмови чув кожен із нас, і щоразу, тільки-но завершується «звичайний» рік та підходить на день більший, як вони поновлюються. Чому ж бувають роки високосні, чому люди їх бояться і як до цього ставитися православним християнам?
Сорок шостого року до нашої ери правитель Римської імперії Юлій Цезар увів новий, удосконалений календар для своєї держави. Усю наукову роботу виконала група вчених під керуванням астронома Созигена, але, як це не раз буває, слава дісталась тому, хто підписав указ, – Юлієві Цезарю: календар стали називати юліанським (тепер ми ще кажемо – старий стиль). У ньому задля точнішого числення часу було впроваджено додатковий день кожного четвертого року. Річ у тім, що період обертання Землі навколо Сонця становить приблизно 365 діб і 6 годин...
У видавничому відділі «Ключі» нашої єпархії вийшла «Літургія з поясненнями для мирян»
Віктор ГРЕБЕНЮК
1654 року через Україну в Московію проїздив антіохійський Патріарх Макарій, а в його свиті був знаменитий церковний письменник Павло Халебський. Вони довго пробули в Московії, а повертались до Сирії знову ж таки через нашу Батьківщину. Згодом світ прочитав спогади Павла Халебського про цю подорож. Найбільше в Україні його вразило таке: «У країні козаків усі, навіть жінки, вміють читати й писати, знають церковні співи і порядок Богослужінь». А все тому, що завдяки старанням православних братств було відкрито школи мало не в кожному селі, братські друкарні забезпечували не тільки священнослужителів, а й мирян духовною літературою. Тож те, що так здивувало сирійського письменника, було зовсім звичайним для наших предків: люди стояли в храмах із книжками в руках, де містився текст відправ із коротенькими поясненнями.
Багато ж старань довелося докласти царській владі, щоби зробити народ неписьменним. Ще більше підлила масла в огонь радянська влада, особливо «подбавши» про грамотність церковну. Тож вірян із книжками в руках на Літургії можна побачити лише в тих українських краях, котрі в...
Кожному із нас про це варто міркувати і діяти
Віктор ГРЕБЕНЮК
Про те, що 28 липня – день хрещення Русі-України, знає далеко не кожен. Власне, термін «хрещення Русі-України» – неточний і до конкретної дати не дуже придається. Початки благовістя Христового на наших землях звичайно відносять до проповіді апостола Андрія Первозваного «над морем Руським», тобто на Північному Причорномор’ї. Згодом було хрещення князя Аскольда і його дружинників та деяких інших киян, і це часом називають «першим хрещенням Русі». Володимирове ж хрещення іноді йменують «другим хрещенням Русі». Та насправді воно розтягнулося на багато десятиліть, а 988 року було введено в хрест лише жителів столиці...
Працівники ЗМІ стали ченцями. Їхній учинок викликав широкий резонанс по всій Україні
Андрій ГНАТЮК
6 червня, коли відзначається День журналіста, єпископ Луцький і Волинський Михаїл звершив монаший постриг двох працівників луцької газети «Аверс-прес».
Остання ніч роздумів
Ця ніч була безсонною. Хвилини одна за одною збігали, наче швидкоплинна гірська річка, наближаючи мить, коли треба було остаточно сказати: «так» чи «ні». Душа нуртувала – то закипала, то заспокоювалась, а серце чітко відбивало ритм кожної хвилини і наче підказувало відповідь – так...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи