Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

…Під личиною старця у монастир проник злочинець, аби пограбувати його. Монахи прийняли мандрівника як і належить...

– Ваше високопреосвященство, службу в Радянській армії вважали «почесним обов’язком» і Вас не оминула ця доля. Якими «почестями» згадується цей період Вашого юначого життя?..

Василь ЛОЗОВИЦЬКИЙ,
проректор ВПБА, кандидат богословських наук

Як особа, призначена стояти на чолі церковної громади, керувати нею своїм словом і життям, священнослужитель повинен вирізнятися твердістю віри, а також моральною чистотою. Згідно з першою вимогою, у клір не може бути посвячено осіб, які зрадили віру в часи гонінь, новоохрещені та хрещені на одрі хвороби. За другою вимогою, не можуть бути посвячені в клір ті, котрі осквернили себе важкими гріхопадіннями і публічно викриті в них, як-от: убивці, навіть ненавмисні, злодії, клятвопорушники, блудники і перелюбники. (Гріхи, відкриті на приватній Сповіді, не вважаються перепоною до прийняття в клір). І взагалі, у кандидаті на священнослужителя нестерпні грубі моральні пороки і злочини: крадіжки, пияцтво, прив’язаність до азартних ігор, корисливість і здирництво тощо...

Підготував протоієрей Михайло БУЧАК,
капелан Волинського національного університету імені Лесі Українки,
настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Маяки (Княгинінок) Луцького районного деканату

Священнослужителям і мирянам раджу прочитати видання в п’яти книгах «„Не от мира сего“. Жизнь й учение иеромонаха Серафима (Роуза) Платинского», написану ієромонахом Дамаскіном (Христенсеном) з благословення Московського Патріарха Алексія II. Отець Серафим – відомий подвижник Православ’я, американець англо-саксонського походження, який перейшов у Російську Церкву. Один православний зі США, пробувши декілька місяців у Росії, розповідав: «Як тільки ставало відомо, що я з Америки, обов’язково запитували, чи знайомий із о. Серафимом (Роузом). Це вражає! Здається, його знають усі, навіть діти. А його роботи, як і саме життя, вважають надзвичайно важливими для нинішнього відродження Русі»...

Сергій ДОЛІНСЬКИЙ,
вихованець Волинської духовної семінарії

Нерідко дні народження чи інші свята випадають на Великий піст. Як же повести себе, особливо якщо ви запрошені в гості або ж приймаєте гостей у своєму домі? Чи обов’язково святковий стіл повинен бути пісним?

Церковний устав дозволяє послабити піст, якщо ви приходите в гості, де ваша відмова вживати скоромну їжу може поставити господарів у незручне становище. Своєю відмовою від частування ви можете мимоволі осудити їх за недотримання посту, на тлі власної «святості» це буде принаймні неввічливо. Та й заздалегідь попереджати, що ви постите, теж не слід: це буде розцінено як натяк, щоб вам були приготовані спеціальні страви. Це рівноцінно тому ж осуду...

Протоієрей Михайло БУЧАК,
капелан Волинського державного університету ім. Лесі Українки,
настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Маяки (Княгинінок) Луцького районного деканату

Із якою легкістю ми повторюємо рядки з молитви «Отче наш»: «...і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим»! Напрошується висновок: або ми дійсно такі великодушні, або просто не усвідомлюємо, що несуть у собі ці слова. Усе, що я бажаю ближньому своєму, все, за що я його осуджую, – направ на мене, Господи... Суди мене, Боже, так само суворо, як і я суджу людей... Як легко бути християнином на словах і як важко своїм життям підтвердити це високе звання. Прочитаймо цю невигадану історію і задумаймося над словами з «Отче наш»...

У пресі раз по раз ведуть мову про загибель людського роду. Майже на кожен рік початку третього тисячоліття невідомі автори готують для загалу нові одкровення про армагеддон. Їх назбиралося стільки, що дотепники навіть склали «Розклад кінців світу до 2020 року». Тут і посилання на календар індіанського племені майя, що закінчується у 2012-му, і парад планет, що може зрушити Землю з осі, і вибухи на Сонці. Коли ж настане кінець світу з точки зору Церкви? Про це говорила кореспондентка газети «Волинь нова» Тамара Трофимчук із працівниками духовної консисторії – головою інформаційно-видавничого центру єпархії протоієреєм Віталієм Собком і редактором інформаційної служби Віктором Гребенюком (опубліковано 19 листопада 2009 р.).

– Учені з Американської академії наук назвали нову дату загибелі людства – 22 вересня 2012 року. За їхніми прогнозами, цього дня на Сонці станеться величезний вибух. Після нього все живе на нашій планеті зникне. Що Ви, отче, на це скажете?..

Архієпископ Луцький і Волинський Михаїл дав інтерв’ю представниці Держгірпромнагляду Наталії Чайковській для всеукраїнського виробничо-практичного журналу «Промислова безпека». Публікуємо уривки з нього.

Ваше високопреосвященство, з кожним днем усе більше ведеться розмов про цінність людського життя. Яким чином спрямовано зусилля Церкви на збереження здоров’я та життя людей не лише в побуті, а й на робочому місці?

Кожна людина в першу чергу повинна пам’ятати, що її прихід у світ не є випадковістю, це дар життя від Бога і благословення Боже. Лише Всевишній може дарувати життя людині і лише Він може його забрати. Роль людини з приходом її у світ чітко визначена – дотримуватися Заповідей Божих, славити Творця і блаженствувати у цій славі. А те, що людина утруднює свою місію, це вже інша справа. Склалося у суспільстві так, що людина переоцінює свою роль і вважає себе господарем, ніби вона особисто визначає свою долю та долю іншої людини. Та потрібно...

Віктор ГРЕБЕНЮК

Сім років тому 14 серпня лиха звістка із села Старий Чорторийськ на Маневиччині змусила зажуритися багатьох християн. Одразу ж після освячення колишнім керуючим нашої єпархії митрополитом Яковом (Панчуком) хреста на місці, де передбачалося спорудити храм Київського Патріархату, цей священний символ вирвали з землі, наглумилися над ним і вкинули у річку фанатики УПЦ МП. Наступні факти примусили декого з тієї юрби схаменутися чи, принаймні, задуматися: за кілька років головні фігуранти того безчинства один за одним трагічно загинули. Але ці сумні випадки не озлобили, не зловтішили громаду, навпаки – у Свято-Успенській церкві, яку все-таки спорудили на запланованому місці, підносяться молитви за наших братів і сестер по вірі й по крові, які вчинили те злодіяння...

Протоієрей Михайло БУЧАК,
капелан Волинського національного університету імені Лесі Українки, настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Маяки (Княгинінок) Луцького районного деканату,
Віктор ГРЕБЕНЮК

Колись європейські народи лічили роки або від якоїсь дати восени, тобто від завершення найважливіших сільськогосподарських робіт, або від якоїсь весняної дати, що знаменувала відродження природи.

Римляни за 45 років до Різдва Христового почали святкувати новоліття 1 січня, коли до виконання обов’язків приступали новообрані сенатори, замість 1 березня, як це було раніше. Проводили цей день у безчинних, шумних забавах з переодяганням, в ігрищах і розпусті. За віруваннями римлян-язичників, перші миттєвості нового року мали доленосний вплив на весь рік: хто весело зустріне і проведе його перший день, той цілий рік буде жити весело. Звідси і виник звичай гульбища. Бути п’яним цього дня вважалося необхідним навіть для тих, хто не любив упиватися вином. Шум, крик, пісні, танці наповнювали вулиці й будинки протягом ночі...