Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ЗІРКОВА ХВОРОБА, АБО КОМЕРЦІЯ ГАДАННЯ

Андрій ГНАТЮК

Теми про астрологію все частіше заполоняють сторінки наших видань. Всілякого виду гороскопи стали чи не найчитабельнішими матеріалами. Хтось цікавиться, як йому поводитись того чи іншого тижня, хтось шукає свого коханого, а когось просто приваблюють ці таємничі космічні сили. Зараз законодавчо справа астрологів не заборонена, як і близька до неї – справа ворожіння. По селах ще й досі живуть бабки, які зцілюють, варять чарзілля, просто передбачають. І через те, що часто по їх допомогу звертаються люди, таких «фахівців» усе більшає.

Гороскопи налаштовують людину на певний лад. Хтось дорікне: це ж нормально, коли людина, прочитавши, що зорі віщують небезпеку, буде обережною. Так. Але обережність надто теж не дуже корисна. Адже вона надає людині невпевненості і, тим більше, не завжди виправдана. Іноді людина могла б ще більше утвердитися, довести свою правоту, відзначитись в якихось благих ділах, а та обережність, яку пророкує їй гороскоп, стримує, і змушує іноді жити в якійсь боязні. Тоді ж, як надіємся на Бога, нічого не страшне. Хтось скаже, що коли гороскоп віщує добре, то людина більше спокійна, налаштована на краще, яке обов’язково здійсниться. Іноді так. Але гороскоп – річ не досконала, тим паче сьогоднішні газетні та журнальні гороскопи, які або витягають з інтернету, або складають самі журналісти, щоб на час виходу видання не здавалося відсталішим від інших. До того ж, «щасливий» гороскоп теж може нашкодити – іноді людині треба бути дійсно обачною, щоб не потрапити в халепу. Часом її треба застерегти, а не втішити брехливими передбаченнями. І тут знову – сила сатани.

Найвідоміші астрологи надають за рік до 1500 консультацій, до них долучається незрідка така ж кількість листів. Росте число спеціалізованих лабораторій, а що зупинити прогрес неможливо, то інформатика, знай собі, пропонує споживачам програмні засоби, за допомогою яких кожен власник комп’ютера може накреслити свою астральну карту.

Лише приблизний підрахунок коштів, які обертаються у сфері світового астрологічного бізнесу, нараховує 400 мільйонів доларів США щороку. Біля 4 мільйонів чоловік принаймні два рази за рік звертаються до астрологів, ясновидців, сплачуючи при цьому від 10 до 100 доларів США. У розвинутих країнах кількість професіоналів-гадальників сягає 10 і більше тисяч. У Франції їх більше 10 тисяч, якщо брати до уваги інформацію з декларацій про доходи. Насправді ж їх понад 30 тисяч, з яких 20 тисяч заробляють цією справою підпільно, не сплачуючи жодних податків.

Класична астрологія базується на тому принципі, що в момент, коли людина з’являється на світ, зорі перебувають в певній позиції щодо Землі. Така «фізіономія» небес у момент народження безпосередньо пов’язана з індивідуальністю новонародженого. Щоб з’ясувати цей зв’язок, потрібно накреслити астральну карту, що асторолог може зробити, лише знаючи місце, дату, і якщо можливо, час народження «замовника».

Десять зірок астрологи беруть до уваги, коли складають астральну карту: Сонце, Місяць і вісім планет (Юпітер, Венера, Марс, Меркурій, Уран, Сатурн, Плутон, Нептун). Рух Землі, поєднаний з переміщеннями кожної планети, проходить мільярди конфігурацій, хоча положення неба в момент народження є унікальне, що повинні враховувати астрологи, аби зрозуміти мову зірок.

Церква і астрологія

У Біблії погляд на Всесвіт радикально змінюється: Земля посідає місце в центрі Всесвіту. Зорі позбавлені будь-яких імен, вони є простими світилами, призначення яких – освітлювати Землю і нагадувати людям про біг часу. Світочі небесні не наділені ніякою божественною природою, а самі є творінням Господа Бога для служби людям, як і весь тварний світ.

«Бог створив небо і землю», – стверджує Біблія вже з перших сторінок Книги Буття. Тому тільки Творець гідний поклоніння. І якщо зорі світять, то це Бог наділив їх такою властивістю, а якщо вони й втручаються в життя Його народу – то на це також є воля Божа. Зорі – це не боги, як у старих вавилонських текстах, а Господні слуги.

В Ізраїлі ворожба була заборонена, а за практику астрологічну суворо карали. Той, хто хотів дізнатися про своє майбутнє, міг звернутися тільки до єрусалимського храму. Тут це питання адресувалося до самого Господа Бога через посередництво священика. Існував ще один «законний» шлях пізнання свого майбутнього – звернутися до пророка.

Боротьба проти астрології тривала дуже довго. Особливо виступили святий Василій і святий Августин. Для Августина астрологія є водночас єрессю і богохульством, оскільки відповідальність за людську гріховність вона покладає на Бога: «Астрологи вважають, що на небі існує невідворотна причина, яка зумовлює нашу гріховність: саме Венера, Сатурн або Марс схиляють нас до тих чи до тих дій, – переклавши ту відповідальність на того, хто створив небо й зорі і хто через посередництво колообігу зір керує всім». В іншому місці Августин додає: «А що астрологи дають точні відповіді, то роблять вони при допомозі злих духів, які прагнуть навіяти і підтримати в людському розумі хибну точку зору щодо астральної фатальності; саме при допомозі злих духів, а не гороскопів, складених і перевірених за правилами неіснуючого мистецтва».

Невдовзі проти астрології постає чітка церковна доктрина: якщо гороскопи віщують правду, то їх створив сатана. Собор у Толедо 447 року врочисто проголошує: «Якщо хто-небудь думає, що може вірити в астрологію, хай же він буде відлучений від Церкви».

Інтерес до астрології зростав у XII ст., особливо у Франції. Однак не всі вчені вірили цій науці. Досить поміркованим був Фома (Тома) Аквінський. Гороскопам присвятив дві праці: «Про долю» і «Про астрологічні судження» В останній святий відзначає: «Якщо людина зважає на мову зірок у питаннях, які стосуються, наприклад, можливості негоди, захворювання, долі майбутнього врожаю та інших речей, які залежать від пізнаваних природних причин, – в такому разі нема жодного гріха, оскільки всі люди зобов’язані враховувати волю неба... З іншого боку дуже важливо утримуватися від думки, що воля людини залежна від астральної необхідності, адже, якби то була правда, не розумно було б уважати людські вчинки добрими або злими, похвальними або такими, що заслуговують на покарання... Тому звертання саме з цієї причини до гороскопу є великим гріхом».

То ж чи варто довіряти гороскопам? Проаналізуймо життя близнюків. Щодо астрологічних даних у них дуже багато спільного. Якщо брати до уваги гороскоп характерів людей, то для всіх близняток підходитиме один і той же. Але, гадаю, багато з нас, які знайомі з близнятами, могли переконатися, що за поведінкою і навіть, певною мірою, за світоглядом, вони багато чим відрізяються. Навіть у дитинстві, хоча батьки часто одягають їх однаково і купують їм однакові подарунки, аби уникнути конфліктів між дітьми.

Скажете, але доля близнят не може бути однаковою, бо все-таки народилися вони неодночасно. Так, на Землі проживає більше 5 мільярдів людей. І, як не дивно, точнісінько однакових ніхто ніколи не зустрічав. Схожих – зовнішністю, характером – людей дуже багато. Але не однакових, хоча народилися багато з них під одною зіркою. Мабуть, ми можемо припустити, що в один момент на Землі народжується кілька дітей, так само, як і в один момент помирають кілька чоловік. Але чи чули Ви, щоб хтось прожив ідентичну долю і мав ідентичну із кимось смерть.

Якщо припустити, що зорі впливають на людину, то вона підневільна – не може сама думати, приймати рішення і діяти. Та подібна думка алогічна, бо тоді зорі постають вище від Бога. Але ж повторюся, Бог сотворив зорі, а не навпаки. І дав людині право вибору, як діяти. Не дивимось же ми на зірки, чи йти нам на роботу, чи сідати за стіл. Ми протягом тижня живемо за одним розкладом, але розташування на небі зір змінюється. Якщо зорі впливають на нас, то й кожен день повинен бути абсолютно інакшим. І зрештою, якщо зорі керують людьми, то виходить, що буцімто Суд Божий після Другого Пришестя Христа недоцільний, і допомоги від Бога чекати марно. Але ж це далеко не так. Бо відчуваємо в молитвах допомогу Господню.

Передбачити щось особливе не беруться навіть найіменитіші астрологи. Згадаймо хоча б президентські вибори між Леонідом Кучмою і Петром Симоненком, коли Павло Глоба поклав у конверт аркуш із указаним прізвищем переможця. І розголосили напис лише після перемоги Кучми. Упевнений у собі астролог мав би ще до виборів назвати Кучму, адже тоді не треба було бути великим політиком, аби вгадати переможця. Не збулось пророцтво Глоби, що наприкінці 90-х років знову настане вік політичної кар’єри Горбачова.

Отож, якби людям необхідно було знати годину своєї смерті, час кінця світу – вони б знали. Тому той, хто читає гороскопи, відкриває шлях до свої душі злим силам.

Волин. єпарх. відом.– 2006.– № 1 (14)