→Газета
→
ІКОНА «РІЗДВО БОГОРОДИЦІ»
Цей образ, який датовано XVII ст., походить із храму с. Сошично Камінь-Каширського деканату. Матеріал: дерево (липа), левкас (ґрунт із крейди і клею), темпера, позолота, посріблення. Тло ікони гравійовано рослинним орнаментом (мотив виноградної лози). Обрамлення характерне для волинських ікон XVII ст., складається з двох посріблених планок, між якими розміщено синє поле, а на ньому – посріблені бонії (з італ. – камінь) – дерев’яні декоративні деталі, що імітують дорогоцінне каміння. Довкола них нанесено орнамент голубого і червоного кольорів. Ікону 1981 року передано до обласного краєзнавчого музею. Збереженість задовільна. Експонується в Музеї волинської ікони.
Своєю специфічною мовою образ розповідає нам про благословенну Всевишнім подію – народження Марії Богородиці. Композиція побудована на чергуванні прямокутних площин, які логічно врівноважені у форматі й відповідають атмосфері сімейного укладу як символи земного благополуччя. У центрі розміщено стіл, покритий білою скатертиною, що надає іконі особливого звучання, наповнює її світлом і чистотою. Співзвучні з білизно’ю стола постіль породіллі, повивальний стіл і деякі елементи одягу.
На передньому плані в правому нижньому кутку на руках у повитухи зображено немовля Марію зі срібним німбом довкола голови. Її діагональне розміщення задає рух усій композиції. Для виділення головних персонажів ікони постаті святих Анни та Йоакима зображено збільшеними всупереч законам пропорційності й перспективи: в іконописі сповідувалися свої, особливі закони символізму і духовності. Замикають композицію зліва – свята Анна, справа – святий Йоаким, а завершують її і симетрично врівноважують лівий і правий кути – зображення срібного балдахіна над Анною і вежі з аркоподібними дверима над постаттю Йоакима. Вежа символізує виконання через нього промислу Всевишнього, Який є головним Зодчим світу. Балдахін асоціюється з домашнім затишком і благополуччям, яке створює у сім’ї дружина-мати. Божественну наповненість події передано прямокутником золоченого тла вгорі образа.
Художник наповнює твір життєвими спостереженнями, побутовими деталями. Це відповідало духові гуманізації в українському мистецтві XVII століття.
Колір в іконі має психологічну й емоційну виразність, впливає на наш розум і душевний стан. Святих зображено в одязі синього і червоного кольорів. Синій виражає смирення і глибоку віру, червоний – любов. Хоча ікона багатофігурна і наповнена деталями, вона майстерно зрівноважена художніми засобами, і тому дихає гармонією.
Бачимо співзвучність з українським народним мистецтвом XVII століття. Орнаменти на рамі нагадують розписи сільських інтер’єрів. Біло-червоно-синій колорит ікони відповідає таким же кольорам, які переважали у народному одязі волинян.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи