→Газета
→
«КОЛИ НЕ ГОСПОДЬ БЕРЕЖЕ...»
Запитання
Що відбувається під час освячення будинків, автомобілів, і чи це так необхідно, як говорять священики?
Відповідає кандидат богословських наук Василь Лозовицький
Поки що рідко трапляється, щоб на початку зведення дому звершувався молебень, щоб будівельники, а до них і проектувальники випросили на свою працю Боже благословення. Але сказано: «Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа» (Пс. 126:1).
Напевне, перш ніж оселитися в новій квартирі, власники постараються навести в ній чистоту. Але навести духовну чистоту люди не завжди спішать. Мало хто заперечить, що духовна нечистота також не повинна наповнювати помешкання вірян. Адже «...є земля сатанинська, де живуть, ходять і підстерігають темні сили й лукаві духи, і є світосяйна земля Божества, де ходять і перебувають полки ангелів та святих духів», – говорить св. Макарій Великий. Тому, освячуючи житло, священнослужитель у молитві закликає Божу благодать на дім, просить благословити це житло і тих, хто буде в ньому жити. А Боже благословення не можна придбати в магазині, з рук на базарі, його не можна отримати ніде, тільки через православного священика. Посилаючи на служіння Своїх учеників, Господь обдарував їх благодаттю Святого Духа. Через святих апостолів благодать Святого Духа передана їх наступникам – православному священству.
Проте одноразовим освяченням не вичерпується турбота про духовну чистоту житла. Через нашу гріховність і через гріховність нашого світу, який лежить у злі, дім буде знову і знову атакуватися силами темряви. Підтримувати духовну чистоту в своєму домі люди повинні регулярно вже самі. Для цього вдома потрібно мати освячену воду і, точно так само, як священик, хрестоподібно окроплювати нею всі кімнати, із призиванням Господнього імені: «В імя Отця і Сина і Святого Духа».
«Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: повернусь у дім свій, звідки вийшов; і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним. Тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших за себе, і, увійшовши, живуть там, і буває для людини тієї останнє гіршим за перше» (Лк. 11:24–26). Важко чекати, що в житті людини, в її домашній обстановці, душевному облаштуванні щось зміниться після освячення квартири, якщо вона сама не перегляне свої світоглядні пріоритети і не переосмислить своє життя. Тож освячення будинку – умова, необхідна для мирного та благополучного життя в ньому, проте недостатня. Все життя наше повинно бути одухотвореним, зв’язок з Отцем Небесним повинен відчуватися постійно, принаймні потрібно прагнути до цього.
Життя людини досить багатоманітне, спектр її захоплень та інтересів дуже широкий, різноманітна і професійна її діяльність. Тому і те місце, де вона працює, також обов’язково повинно бути освяченим.
Усе більше значення в нашому житті займає автомобіль, без якого багатьом важко, а то й неможливо обходитися. Автомобіль повинен бути обов’язково освяченим, адже це предмет підвищеної небезпеки. Священик освячує його, щоб він не завдавав, – найперше, – душевної, але також і фізичної шкоди людям.
Був такий випадок. Через кілька днів після освячення автомобіля його власник прийшов до священика ледве не з претензіями: «Як же так, отче? Машину я освятив і через два дні все одно потрапив в аварію?». Священик запитав: «А як Ви самі – постраждали?» Відповідь: «Ні, на мені ні подряпини». – «Когось збили, зачепили?» – «Також ні, все в порядку, але ж машина... Вона сильно постраждала, машини шкода». Тож не за машиною слід побиватися, а радіти й дякувати Богу, що залишився цілим і неушкодженим, нікого не покалічив! А то хтозна, як усе могло б скластися без освячення.
Підбиваючи підсумок, нагадаємо, що не самі бездушні речі стають джерелом благополуччя або, навпаки, різноманітних бід. Усе зло походить від його носіїв – бісів і тих, хто піддається їх згубному впливу, грішить. Предмети ж навколо нас – лише засоби, які можуть бути використані, щоб завдавати людині шкоди, особливо коли така людина не захищена духовною зброєю твердої віри та відповідними церковними засобами.
Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Надсилайте їх до редакції на адресу pres-sluzhba@ukr.net; 43025, Луцьк, Градний узвіз, 1 або телефонуйте - (0332) 72-21-82
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи