→Газета
→
ЗА ПРИКЛАДОМ МАРІЇ
Слово на свято Благовіщення*
+ Михаїл,
архієпископ Луцький і Волинський
Цією публікацією ми відкриваємо рубрику, де друкуватимуться проповіді. Адже почути добре казання у храмі – це щось одне, а прочитати в газеті – дещо інше. Місце, з якого священнослужитель виголошує слово, називається амвон. Так зватиметься і наша рубрика.
Сьогодні згадуємо одну з найвеличніших подій – благовіщення Пресвятій Богородиці про народження Нею Ісуса Христа. Невипадково у тропарі [піснеспіві про свято] сказано: «Сьогодні початок нашого спасіння... Син Божий Сином Діви стає і Гавриїл благодать благовістує». Тому що з цією подією сповнюється не тільки пророцтво, а й обіцянка Творця про пришестя у світ Спасителя світу. Ще ніхто навіть в уяві не має, що це таке і як це має бути. І це спокуса, зокрема для юдеїв, котрі не сприймають народження Христа. Хоча є багато і наших сучасників, що не вірять в існування Бога. Тому свято сприймають здебільшого як приємне застілля.
Але надто глибоко не розмірковуймо над сутністю благовіщення про народження Христа, бо і сама Пресвята Богородиця напочатку сумнівалася, що саме Їй дано здійснити очікуване багатьма жінками – народження Спасителя. Як передає нам Святе Передання і Святе Писання, Вона зустріла архангела Гавриїла біля джерела, де почула: «Радуйся, Благодатна». Дивує Її це звертання і Вона думає, що Її це не стосується. Тоді вдруге з’являється Гавриїл з лілеєю, промовляючи: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою». Цим благовістує про народження Ісуса Христа.
Зауважте, що Вона не противиться й каже: «Я – раба Господня, нехай буде по слову твоєму». Це прояв Богородицею великого смирення та послуху. В одній з обітниць, що виголошують ченці, сказано: «Послух є вищим за піст і молитву». Ми все стараємось зрозуміти своїм розумом і дуже часто противимось волі Божій. Але Господь укладає для нас кращу долю, однак ми, не розуміючи цього, не маємо смирення. Хоча кожного разу, читаючи молитву «Отче наш», кажемо: «Нехай буде воля Твоя». Звертаємось до Бога, проте робимо усе наперекір, по-своєму. Звідси і труднощі, і проблеми. Не кожен може побачити волю Божу. Ось тут і починається наша боротьба з Богом, хоча Господь опікується кожним із нас. Ми не можемо сказати, що Бог когось не любить чи не чує, чи не пам’ятає про когось. Не маємо права таке казати і не маємо підстав, тому що Господь уже Своєю хресною жертвою виявив тоді й виявляє сьогодні велику любов до людей. Кожний є обраним, хто приходить у цей світ, бо кожен є образ і подоба Божа. Часто противимось волі Божій, коли, промовляючи молитви, серцем того не сприймаємо, а хочемо, щоб було все по-нашому. Лише коли немічні фізично, ми не можемо противитись Богові й аж тоді починаємо славити Його та усвідомлювати, що Бог нас любить.
Бажаю усім змолоду вчитися жити по волі Божій, бо Господь благословляє нас народитися на радість і на щастя, а не на труднощі. Так само з книги Буття бачимо, як Адам і Єва раділи життю і прославляли Бога, однак учинили наперекір волі Господній та зірвали заборонений плід. Тому були вигнані з Раю. Від того жінка народжує в муках, а чоловік заробляє на хліб у поті чола. Ось результат спротиву волі Божій.
Якби ми жили по Євангелії, уявіть, яке було б життя на землі! Не стається так, проте ми повинні прагнути цього. Тому Господь і прийшов у світ, щоб показати людині, яким шляхом вона повинна йти на землі. Правильною дорогою, яка дасть можливість бути щасливим тут і наслідувати Царство Небесне. Тому радість Благовіщення – відкриття можливості рухатися вперед, знайти порозуміння, взяти за приклад смирення та послух, які проявляє Пресвята Богородиця. Кожного разу, коли ми стоїмо перед іконою Богородиці і звертаємося до Неї як до Матері Ісуса Христа, чому б тоді нам не згадати Її життєвий шлях – як Вона пройшла його, Її вчинки, що Вона говорила? Тому треба подякувати Богові за те, що Він дав нам можливість дожити до цього дня, шанувати це свято.
Нехай кожен себе запитає: «Чи правильно я живу? Чи я розумію, що означає для мене свято Благовіщення?» Хай Господь відкриє нам сприйняти це свято і відповісти на це питання згідно з євангельськими істинами. Нехай це свято буде духовним і піднесеним! Що таке щастя? Це, напевно, те, що й описати неможливо. Є такий вислів: «Щастя – це піднесений стан душі в певному проміжку часу: секунді, годині та всьому житті». Тому я бажаю вам цього відчуття щасливості, щоби секунди перетворювалися на хвилини, години щастя, і ви прожили до глибокої старості, незважаючи на різні випробування. Я дякую Богові за дар життя, за труднощі. Бо коли тебе нічого не болить, як ти можеш зрозуміти, що таке здоров’я? Коли ти не маєш невдачі, як ти можеш зрозуміти, що таке удача? Коли ти все маєш, тоді важко щось зрозуміти. Але Господь, власне, цим і виховує нас, щоб дати зрозуміти нам цю благодать земного життя і життя небесного. Нехай Господь благословить усіх нас щасливо прожити в радості духовній та в доброму здоров’ї.
* Виголошено 7 квітня 2009 р. в ковельському Благовіщенському соборі
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи