→Газета
→
ТАК НЕ РОБИ
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Брехун
Степан у полі пас отару. Нудьга, нема чого робити, то й вигадав дурити людей і закричав:
– Рятуйте, вовк!
Люди збіглись, а Степан сміється, бо вовка й близько не було.
Потім угледів той Степан, що справді вовк підкрався до отари, і почав гукати:
– Вовк, вовк, рятуйте, люди!
А люди чують та сміються: «Бреше!» – кажуть.
Тим часом вовк схопив щонайкращу ягничку і без перешкоди потяг до лісу.
Навіть квіти з сорому почервоніли
Мама йшла вранці на роботу. Наказувала доні:
– Я буду цілий день у полі. А ти прибери в хаті, попери свою білизну, звари вечерю і полий квіти.
Донька прибрала в хаті, попрала білизну, приготувала вечерю, а квітів не полила. Не раз проходила вона вдень повз білі хризантеми, думала: «Треба ж полити квіти». Та ледве згадувала про це, як чула, ніби чийсь голос їй каже: «Нічого з ними не станеться, як один день не полити». Це був голос брехні – маленької істоти, що хтозна-де взялася й поселилася в темному куточку душі дівчинки.
Увечері мама прийшла з поля. Бачить – у хаті прибрано, білизну випрано і висушено, вечерю зварено. Питає мама:
– А квіти полила?
– Полила, – тихо відповіла дівчинка й опустила очі. Маленька істота, що поселилась у темному куточку дитячої душі, застрибала на радощах.
– Полила, – ще раз тихо-тихо повторила дівчинка й поглянула на хризантеми. Глянула і здивувалася: на білих квітах лежав багрець. Вони з сорому почервоніли.
– Мамо, дорогенька, пробачте мені, – заплакала дівчинка. – Я обманула вас. Я не полила квітів. Я ніколи більше не буду обманювати.
Багрець на квітах розтанув, вони знову стали білі. А маленька істота, що ховалась у темному куточку душі дівчинки, зникла і темний куточок став світлим.
Мама зітхнула, пригорнула доню до грудей і поцілувала.
Злодюжка
Погана слава ішла по селу про Федька, що не любив він із чужим добром розминатися.
Якось трапилось йому іти повз кузню, коваль якраз викинув тільки що зроблену гарячу підкову стигнути... Бачить Федько – підкова лежить. Озирнувся – ніхто не дивиться. Він схопив підкову і хотів тікати, та як закричить! Такого репету наробив, що люди звідусіль поприбігали, запитують, що бідному хлопцеві скоїлось. А як довідались, то такий регіт пішов, що обпік Федька гірше за підкову.
А коваль ще й додав, сміючись: «Тепер будеш, хлопче, знати, що чуже добро пече руки».
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи