Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

КРОК ЗА КРОКОМ
Розмовляти з Богом і небожителями, тобто молитися, допомагають особливі книги

Запитання

Як правильно молитися вдома?


Відповідає священик Андрій Ротченков

Домашня молитва ще називається приватною і відрізняється від спільної (громадської, соборної, церковної) тим, що звершується поза храмом, без священнослужителя. Її необхідною формою є молитвослів’я – читання з молитовника. Це фундамент усього молитовного діяння православного. Читанням традиційних молитов людина вчиться молитися, але навіть якщо з часом досягне вищих ступенів молитви, то все одно не залишає молитвослів’я.

Ранкові й вечірні молитви містяться в молитовнику, краще мати повне видання. До нього увійшли молитви, які дав нам Господь, ангели, склали великі святі. Це перлини духовного мистецтва світового значення, подібно як у світському мистецтві є свої шедеври. Церква уклала їх як зразок, щоб через них віруючі засвоювали дух православної молитви (тобто які думки, почуття, способи їх виразу потрібно розвивати). Тому молитви, що містяться в молитовниках, звуться канонічними: каноном у давнину називалась лінійка, якою визначали, чи рівна стіна. Отже, канонічні молитви призначено для виправлення розуму, душі, світосприйняття християнина, щоб його молитва була вислухана Богом. Прикладом користування молитвами, що складені іншими, є для нас Ісус Христос. Він сім разів промовляв із хреста, двічі з них – словами псалмів, тобто молитвами Юдейської Церкви.

Певна кількість молитов, які православний християнин читає щодня, називається молитовним правилом. Обсяг вашого молитовного правила повинен визначати духівник (священик, який духовно скеровує вас). Для початку християнин, узгодивши з духівником, вибирає кілька молитов, які для нього найбільш близькі, зрозумілі. Поступово додає решту і починає вичитувати повне правило: одинадцять ранкових і одинадцять вечірніх молитов. Згодом, набравшись досвіду, якщо є таке бажання й дозволяють час і сили, можна попросити благословення духівника доповнити молитовне правило читанням того чи іншого акафіста, псалмів, розділів Євангелія тощо.

Наступним кроком збільшення правила для досвідчених у молитві християн є прохання благословити читання Псалтиря. Ця книга Старого Заповіту складається зі 151 псалма. Псалми – це молитви в поетичній формі, колись давно їх виконували з музичним супроводом – на струнному інструменті псалтиріоні. Щоб молитовно читати Псалтир, треба придбати його в церковній крамниці: то має бути не просто частина Біблії, а особливе видання, т. зв. Слідуваний Псалтир. Духівник розповість вам порядок його читання.

Склад молитовного правила повинен відповідати духовному рівневі християнина і його способу життя. Наприклад, мирянину не слід брати на себе чернече молитовне правило; обсяг правила в дітей менший, ніж у дорослих.

Коли людина має дуже мало часу або надто втомлена, існує скорочене правило Серафима Саровського: «Отче наш» (3 рази), «Богородице Діво, радуйся» (3 рази) і Символ віри. Але так вимушено скоротивши молитви, потрібно в першій половині дня часто і коротко звертатись до Спасителя, у другій – до Богородиці.

Дотримуючись молитовного правила, православні також моляться своїми словами. Часто протягом дня виникають особливі потреби і тоді звертаємося своїми словами, доповнюючи їх короткими канонічними молитвами («Господи, помилуй»; «Пресвята Богородице, спаси нас» і т. ін.). Якщо бажання молитися своїми словами виникає під час читання ранкового чи вечірнього правила і походить із глибини душі, можна перервати молитву за книгою, помолитися своїми словами, а потім повернутися до читання. Це бажання вважають благодатним даром, за нього належить дякувати Богу. Однак «молитовну творчість» не слід викликати штучно чи старатися ввести у звичку. Молитва своїми словами повинна бути щирою. Перші свої молитви, як правило, невмілі. Але в міру набуття досвіду (через моління за молитовником і в храмі на богослужінні) християнин поступово привчається правильно формулювати свої думки, уникати багатослів’я. Він прагне молитися про спасіння своєї душі, а решту покладати на волю Божу.

Вдома молимося спільно з сім’єю та усамітнено. Діти беруть у цьому участь з найменшого віку, повторюючи найпростіші молитви. Під час спільної молитви читати повинен хтось один або всі по черзі. Коли хтось один читає, решта уважно слухають чи повторюють слова молитви про себе. Якщо молитва співається, то навпаки – співають усі разом. Починає і закінчує молитву, а також благословляє їжу найстарший. Час для сімейних молитов – це ранок (після підйому), перед їжею і після неї, увечері (перед сном), перед важливими сімейними подіями, коли хтось захворіє...

Треба пам’ятати, що домашня молитва – це важливий додаток церковної молитви, але вона не може і не повинна заміняти її.

Отак крок за кроком удосконалюємось у молитві.

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Звертайтесь до редакції: Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025; (0332) 72-21-82; pres-sluzhba@ukr.net

Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 7–8 (68–69)