→Газета
→
СЛАВА І РУЙНОВИЩЕ
Колись добре відомий Загорівський чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці потребує відродження
Протоієрей Микола ЦАП,
канцлер єпархії, викладач Волинської духовної семінарії
Ця
обитель знаходиться в с. Новий Загорів Локачинського р-ну. Про
заснування і початковий період її історії дані відсутні. Більшість
дослідників заснування монастиря відносять до поч. XV ст. Відомо, що
1492 р. шляхтич Олександр Загоровський пожертвував для обителі дзвона із
написом: „З ласки Божої я, Олександро Юрьевич Загоровский из жоною
своею Настасию, літа 3 тися (7000 р. від створення світу, тобто 1492)
придалисмо сей звон к монастыру в Загорові ку чти ку хвалі Пречистой
Божии Матери”. Першим відомим нам настоятелем був Діонисій, який став
ігуменом 6 жовтня 1583, а до цього був священиком Успенської церкви в с.
Загорів.
Протягом XV–XVII ст. село й монастир належали панам
Загоровським. 1566 р. закладено мурований храм. Тут діяв скрипторій
(рукописна майстерня), було п’ятнадцять поховань, дев’ять із яких
належали патронам монастиря Загоровським або їхнім родичам; шпиталь,
друкарня та іконописна майстерня. В 1622–1624 рр. у монастирі перебували
мандрівні друкарі Павло-Домжив (Люткович) і Сильвестр, на думку деяких
дослідників, вони ж ченці Загорівської обителі. Двічі (1696–1722) тут
працював Іов Кондзелевич. Виготовлено такі рукописні книги: Пролог
(1530), Мінея (1536, 1585, 1639), Апостол (1554), Євангеліє (1567).
Про чисельність чорноризців маємо лише одну згадку 1662 р.: в монастирі перебували ігумен і 12 послушників.
1710
р. монастир і братство разом з ігуменом Лаврентієм Драгинським прийняли
унію; від 1824 (за іншими даними 1839 р.) – знову православний.
Станом
на 1908 р. мав три храми: головний Різдва Пресвятої Богородиці, теплий
Трьох Святих, прибудований у 1788 разом з монашими келіями, і
Воздвиження Чесного Хреста. У соборі перебувала місцевошанована давня
Загорівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці в шаті XVIII ст. У
монастирі зберігалося 57 давніх рукописів і 42 стародруки, передані
згодом до древлехранилища Волинської єпархії. До нашого часу дійшло
багато свідчень про численні пожертви на монастир, який упродовж першої
половини XVII ст. дуже шанувався місцевим людом.
У 1921–1939 рр.
обитель перебувала в юрисдикції Римсько-Католицької Церкви. 10–11
вересня 1943 р. у стінах обителі проти німецьких загарбників тримала
оборону чота УПА, в результаті чого монастир зазнав великого руйнування.
У 1939–1961 рр. монастир на правах парафіяльного храму діє як
православний, спочатку в складі Польської Автокефальної Православної
Церкви, пізніше РПЦ.
Після тридцятирічної перерви колишню теплу
Трьохсвятительську церкву відреставровано, 1991 р. освячено як храм
Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Київського Патріархату. Проте загалом
стіни давньої обителі ще стоять напівруїною, чекають добродійників,
роботящих рук і відданих сердець, постійної чернечої молитви.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи