Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

28 СЕРПНЯ – УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

З усіх свят, встановлених на честь Божої Матері, чи не найбільшим є Її славне Успіння. У Діях святих апостолів сказано, що після Вознесіння Ісуса Христа вони повернулися з Оливної гори в Єрусалим і там жили всі разом, чекаючи Зішестя Святого Духа. З ними була й Матір Божа. Там Вона залишилась і відвідувала ті місця, де свого часу бував Христос. Прийшовши якось на Оливну гору, Богородиця побачила перед Собою архангела Гавриїла, який сповістив, що Ісус Христос жде Її з ангелами, архангелами і всіма небесними силами. «Через три дні, – казав він, – Спаситель вознесе Тебе, Матір Свою, в небесне Царство, де Ти будеш жити з Ним вічно». Повернувшись додому, Вона прибрала свою світлицю, як до великого свята, просячи, щоб Її поховали в Гефсиманії, де лежали батьки та обручник Йосиф.

Перед переходом у вічність виповнилося Її заповітне бажання: Вона побачила разом усіх апостолів. Коли настав час відходу, о першій годині у світлиці засяяло яскраве світло Божественної слави, і дах дому розкрився. Сам Ісус Христос зійшов із неба з ангелами і святими. «Величає душа моя Господа», – скрикнула Вона. Підвелась із смертного ложа назустріч Спасителю і передала душу Свою в руки Божественного Сина. Тоді архангел Гавриїл вітав Пресвяту Діву: «Радуйся, Благодатна, Господь із Тобою».

Через весь Єрусалим несли труну з тілом Богородиці в Гефсиманію. За переказом, один із юдейських священиків спробував зашкодити процесії й перекинути труну, але ангел невидимим мечем відсік йому руку. Лише після покаяння апостол Павло зцілив його. Три дні апостоли не відходили від могили, а коли третього дня відкинули камінь, аби з Пресвятою попрощався апостол Фома, який спізнився, – Її тіла там не знайшли.

У пам’ять того, що Пресвята Діва певний час до своєї кончини постила, свята Церква встановила Богородичний Успенський двотижневий піст, або Спасівку.

Волин. єпарх. відом.– 2006.– № 8 (21)