→Газета
→
Козацький цвинтар у Крем’янці
історик-архівіст, викладач Волинської православної
богословської академії
Колись Крем’янець славився не лише за‘мком, зведеним усередині XV ст. на місці попереднього давньоруського, а й монастирями і храмами. У ІХ–ХІІ ст. тут був печерний монастир. Із виходом ченців з печер і заснуванням спільножитних обителей Божих недалеко Замкової гори з’явилися монастир Преображення Господнього (на горі Сичівка), Богоявлення Господнього і, за переказами, дівочий монастир Св. Параскеви-П’ятниці.
Знаходився він на горі Черче до першої половини XVII ст., а тоді, по закриттю монастиря, храм Св. Параскеви перенесено у її підніжжя для кращого доступу вірних.
Національно-визвольна війна українського народу 1648–1654 рр. вписала яскраву сторінку в історію Крем’янця. Неприступний замок на горі Боні взяли козаки Максима Кривоноса. Шість тижнів тривала облога. Поляки завзято відбивалися, але змушені були здатися. Від замку залишилися руїни. Вбитих під час облоги і штурму козаків поховали на П’ятницькому цвинтарі.
У 2-й половині ХХ ст. більшу частину козацьких надмогильних хрестів було знищено. Тут є, щоправда, пам’ятний хрест, однак цвинтар залишається невпорядкованим, недоглянутим. Сьогодні козацьке кладовище займає незначну частину підошви гори Черче, решта його пішла під забудови. Вцілілих хрестів – 64, могил козаків-бандуристів – дві, з трикутними раменами – три хрести, одна надмогильна плита у формі військового хреста. Всі вони виготовлені з місцевого сірого вапняку, тому, без сумніву, кам’яні хрести на П’ятницькому цвинтарі над могилами героїв-козаків є мистецькі твори місцевих каменотесів. А поставлені вони на могилах українських лицарів, певно, місцевими ремісниками, українською шляхтою, селянами, ще XVII ст.
Хрести – різні за розміром. Наймасивніший хрести з прямокутними раменами сягає над землею 104 см, довжина рамена – 82 см. А найменший – поставлений, гадаємо, на могилі малолітнього або дуже юного козака. Надмогильна ж плита у вигляді бандури, увінчана зверху хрестом із трикутними раменами, дає нам підставу стверджувати, що тут поховано військового бандуриста.
Кам’яні хрести, плити-бандури, хрест-плита на могилах козаків є не лише символом християнського поховання, а й безцінними пам’ятками нашого церковного мистецтва тієї доби, а саме кладовище – місцем святим.
П’ятницький (козацький) цвинтар у Крем’янці чекає не лише благодійників, які вклали б кошти і працю в його облаштування, а й дослідників, які б досконало висвітлили його історію. Бо це місце потребує особливої уваги, пошани.
Волин. єпарх. відом.– 2012.– № 7–8 (92–93)
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи