→Газета
→
«Бог є любов...»
Єлизавета ГОРЩАР, Луків Турійського деканатуСаме так читаємо у Святому Письмі. Але чомусь часто не пам’ятаємо про це. Ми забуваємо про Божу ласку до нас. Ми замість того, щоб любити, – ненавидимо, щоб прощати – мстимо, щоб допомагати – шкодимо.
Ми всі називаємо себе християнами. Віримо в Ісуса Христа, Який перетерпів смерть заради нашого спасіння... Але замість того, щоб молитися, дотримуватися заповідей, широко розкриваємо обійми гріху!
Ви скажете – та ми любимо один одного, та ми такі щирі християни, ми віддамо життя, аби тільки іншим було добре... Лукавимо, браття й сестри, вводимо в оману інших, і насамперед себе, але ніколи не обманимо Бога... Ми ходимо до церкви – всі такі добрі, праведні, ми молимося до Бога – просимо в нього допомоги, викладаємо перед ним усі свої проблеми. Але що відбувається потім? Що відбувається після закінчення Служби Божої? Куди зникає ця побожність? А натомість виникають гори бруду, образ, ненависті. Ми щиро проповідуємо добро, але потім робимо зло. Ви скажете – це все життя. Я з Вами погоджуся, але Господь віддав СВОЄ життя заради нас. А ми своє не можемо віддати, тому що не хочемо, боїмось... Ми боїмося втратити людську славу і боїмося принизитися перед іншими, наше самолюбство не дає цього зробити. А тому годі надягати на себе маску праведності, годі вдавати – треба справді жити з Господом.
Звісно, це важко. Звісно, легше розказати іншим про Бога, про те, як треба жити, чого дотримуватися, – але самим цього не виконувати. Ми деколи буваємо такими догматичними: цю молитву потрібно читати стільки-то разів і не більше, там бити стільки-то поклонів і не менше... Так, ми, певне, повинні цього дотримуватися, але не для свого вивищення, щоб показати, що я все виконую чітко. А тому, що ми дякуємо Богу за все, тому, що ми коримось Його владі. Господь сказав: «Я милосердя потребую, а не жертви» (Мф. 12:7). І мені здається, що Всевишній прийме у Своє Царство ту людину, яка щиро вірить, а не просто виконує всі канони, бо так, мовляв, потрібно. Ми ж бо читаємо: «…віра без діл мертва» (Як. 2:26). Тому треба робити добрі вчинки, адже «що зробите одному з братів своїх, то ви зробите Мені і будете спасенні», – сказав Творець.
Тож будемо щиро молитися, робити добро, відвідувати богослужіння зі щирою вірою, надією, любов’ю. Щоб Ісус Христос на Страшному суді сказав кожному із нас: «Прийдіть благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мф. 25:34).
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи