Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ЧОМУ ТАК ПИШЕМО?

До інформаційно-видавничого центру єпархії звертаються читачі газети «Волинські єпархіальні відомості», книг і брошур видавничого відділу «Ключі», сайта Pravoslavia.volyn.ua, запитуючи про написання деяких слів духовної сфери. Відповідаємо.

У чинному українському правописі (видання 2007 р.) передбачено не всі випадки релігійного слововживання, тож деякі його пункти використовуємо за аналогією. Так, немає в ньому норми написання назв храмів. Але зазначено: «з великої літери пишуться складові частини географічних назв, що означають титули, посади, фах і т. ін.». Серед прикладів наведено такий: затока Святого Лаврентія. Тож, очевидно, і назву храму на його честь маємо писати так само: церква Святого Лаврентія, а відповідно й назви всіх церков і монастирів, бо це власні назви.

Ще подібний випадок. У правописі сказано: «З великої літери, але без лапок пишуться назви культових книг: Апостол, Біблія, Євангеліє ... Псалтир, а також назви таких релігійних понять, як Бог (але бог Перун і т. ін. [тобто язичницькі божества пишемо з малої. – В. Г.]), Божа Матір, Син Божий, Святий Дух і т. ін.». А як же писати займенники на позначення Бога, Божої Матері? Аналогічно: Він, Його, Йому, Ньому, Вона, Їй, Неї і под. 

У правописі не йдеться про написання титулів предстоятелів Церков. Однак зазначено: «З великої літери пишуться назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Генеральний секретар ООН, Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України...». Тому за аналогією пишемо: Патріарх Київський і всієї Руси-України, Вселенський Патріарх.

У параграфі «Графічні скорочення» нічого не сказано про слова релігійної сфери, але наведено приклади зі сфери світської. Тому, відповідно, створюємо такі скорочення: дек. (деканат), свящ. (священик), о. (отець), с. (сестра) тощо. 

Чи потрібні коми між словами: Отець, і Син, і Святий Дух? Розгортаємо правопис. «Кома не ставиться також між двома однорідними членами речення, що з’єднуються повторюваним сполучником і утворюють тісну смислову єдність...». Без сумніву, Триєдиний Бог – це «тісна смислова єдність», тож правильно писати без ком: Отець і Син і Святий Дух.

Назви окремих деканатів (благочинь) нашої єпархії пишемо не зовсім так, як відповідних світських районів. Наприклад, у місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі деканати – міський і районний – не Володимир-Волинські, а Володимирські. Причина цьому така. З часів Київської Русі місто звалося Володимир. Коли Волинь стала частиною Російської імперії, його перейменували у Владимир-Волынский, щоб відрізняти від Владимира в Центральній Росії (на Клязьмі). Нині ж потреби в такому розрізненні нема: у межах незалежної України є лише один Володимир.

За радянських часів назви деяких районів по всій Україні, зокрема на Волині, було утворено неправильно. Довгий час із цим мирились. Однак 2001 року доктор філологічних наук В. О. Горпинич, який досліджує відтопонімні прикметники, під егідою Інституту української мови Національної академії наук видав «Словник географічних назв України». Він пише: «Відривом від живої мовної практики народу, народнорозмовної основи є спроби нав’язати літературній мові штучні прикметникові форми, намагання модернізувати загальновживані й традиційні утворення, що повністю відповідають сучасним нормам...». За цим словником, від назви міста Ківерці прикметник має бути ківерeцький, а не кiверцівський, від Рожище – рожищaнський, а не рoжищенський і под. Що при цьому цікаво: простий народ, не вельми знаючись на філології, але маючи природне відчуття мови, завжди говорив правильно, а кiверцівський, рoжищенський говорять і пишуть лише ті, котрих «так навчено» з книжок. Ясна річ, єпархіальне управління не може виправити помилки в найменуванні адміністративних районів чи сільських рад (це компетенція тільки Верховної Ради), але принаймні назви благочинь, парафій можемо утворити як належить: Рожищaнський, Ківерeцький деканати, рованeцька (а не ровaнцівська), скірчaнська (а не скiрченська) громади тощо.