→Газета
→
УТРАЧЕНІ
Їх ми в сучасному Луцьку або зовсім не побачимо, або про них свідчать скупі слова пам’ятних таблиць
Каплички на Хмельнику
Єпископ Анатолій (Дублянський) у 1934 році в описі міста зазначав: «На місці церкви Св. Параскеви стоїть тепер каплиця П’ятницька, а на місці церкви Св. Михайла – каплиця Іверська».
На жаль, і ці каплиці за радянського періоду перестали існувати. Іверську святиню, поставлену в 1894 році за ініціативою генерал-лейтенанта російської армії Всеволода Панютіна, на початку 60-х лучани сміливо захищали від зруйнування, чергували щодоби під її стінами. І начебто влада відступила, змирилася. Мешканці втихомирилися, розійшлися. А якоїсь ночі наїхали бульдозери і розвалили каплицю. Тепер тут, у сквері на вул. Лесі Українки, – пам’ятний хрест і погруддя діячеві КПЗУ С. Бойку. Київський Патріархат має звести на цьому місці невеликий храм на честь Волинської ікони Богоматері.
Лиха доля П’ятницької каплички. Її місце розташування – це пагорб скверу біля колишнього кінотеатру «Батьківщина». У добу войовничого атеїзму нічого кращого не було придумано, як зробити тут громадську вбиральню. Давно вже туалет не виконує свої функції, забитий дошками, закиданий сміттям, та й сам сквер жахає виглядом. Навряд чи ця осквернена земля коли-небудь придасться під якусь споруду.
Собор у замку
Це вже музейний експонат у складі великого музею. Йдеться про залишки давнього храму усередині замку Любарта. До 80-х років мало хто з лучан здогадувався, що під розкішним яблуневим садом фортеці може знаходитися щось цінне. У 1984 – 1986 роках співробітники Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР під керівництвом М. Малевської провели тут розкопки і встановили, що протягом історії церква поступово вгрузала у землю, тож у ній п’ять разів підвищували підлогу. Саме через це й збереглося близько 2 м старовини, яка сягає у ХІІ століття.
Як стверджують історики, церква Івана Богослова була збудована у 1175 – 1180 р. у ще дерев’яному дитинці (верхньому замку) за правління Ярослава Ізяславовича, а в 1289 р. за луцького князя Мстислава Даниловича була кафедральною. Її підлогу викладено керамічною плиткою, стіни розписано фресками. За переказами, у соборі зберігалися мощі святого Пантелеймона та частина Животворчого древа. Досить довго храм служив головною культовою спорудою для волинських православних та уніатів, аж поки у 1775 р. єпископ Сильвестр Рудницький не розпорядився розібрати його нестійкі стіни, щоб звести тут же новий собор. Проте після передчасної смерті владики долею найстарішої в місті церкви ніхто більше не переймався. Нині її законсервовані рештки можна побачити, оглядаючи замок.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи