→Газета
→
Марновірства на Усікновення
Запитання
Чи можна різати і їсти в день Усікновення глави Йоана Предтечі круглі та червоні продукти? Кажуть, вони начебто символізують відрубану голову Івана Хрестителя.
Відповідає Андрій ХРОМЯК, кандидат богословських наук, викладач Волинської православної богословської академії
Святі отці Православної Церкви писали: «Забобон – смішне і веселе діло сатани. Втім, не тільки осміянню, а й геєні піддає він тих, хто обманюється».
«Якщо є забобони у язичників, то це не дивно. А коли поклоняються Христу, причащаються невимовних таїнств і, досягнувши мудрості, тримаються язичницьких звичаїв, – це достойне сліз», – мовить святитель Іоан Золотоуст.
Але, незважаючи ні на що, серед християн деякі марновірства залишаються: ворожіння по Біблії, забобонні молитви і заклинання, віра в талісмани, гороскопи, домовиків, водяників, лісовиків, відьом, віра у сни тощо.
Пророк Мойсей від імені Всевишнього дав своєму народові заповідь: «Коли будеш входити у землю, що дає тобі Господь Бог твій, то не навчися чинити мерзоту цих народів. Нехай не знайдеться між тобою такий, що свого сина чи дочку свою проведе через огонь, віщун, ворожбит, чарівник. Бо мерзотний для Господа кожен, хто чинить таке...» (Втор. 18: 9–11).
Новий Завіт не менш суворо підходить до різних забобонів. Апостоли закликають залишатися твердими в православній вірі, остерігатися впливу язичницьких звичаїв, зміцнюючи християн своїм прикладом: «Не похитнувся в обітниці Божій невір’ям, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові» (Рим. 4:20).
Як же можливо віру перетворити у марновір’я, ми розглянемо на прикладі свята Усікновення глави Йоана Хрестителя.
День цей входить у число тих днів церковного календаря, які виділяються як святкові, але скорботні. До таких же скорботних свят належить Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього: як і Усікновення, це день, у який за уставом піст, незважаючи на празничну службу.
Строгий піст у це торжество встановлено для того, щоб ушанувати пам’ять великого праведника, як вираз скорботи християн про насильницьку смерть великого пророка. Піст у день Усікновення глави Іоана Предтечі полягає в утриманні не лише від м’яса, сиру та яєць, але й від риби: «На Воздвиження Чесного Хреста і на Усікновення Предтечі не їмо риби, але вживаємо єлей і вино, і ввечері не їмо риби, тільки овочі від грона, які Бог дарує від них», написано в церковному уставі.
Проте у східних слов’ян повсюдно вважається гріхом уживати на Головостеніє не тільки скоромну їжу, але і що-небудь кругле: наприклад, яблука, картоплю, капусту, ріпу, кавуни, цибулю, бо форма цих предметів нагадує, мовляв, голову.
Забобонні люди думають, що «непрощений гріх» брати в руки на Головосіку що-небудь гостре – ножі, сокири і т. ін. Це нібито нагадує той меч, яким відсікли голову Хрестителю. Відповідно, гріхом вважають і різати будь-що, навіть круглу хлібину. Однак ці звичаї не мають нічого спільного з істинним, церковним шануванням дня Усікновення. Церква пропонує вшанувати пам’ять пророка, який постраждав за істину, посиленою молитвою (цього дня служиться Всенічна) та утриманням від скоромного, не забороняючи, а навпаки – дозволяючи споживати овочі. Тому віра в те, що в день Усікновення глави Предтечі не можна вживати їжу круглої форми і використовувати рубаючі й ріжучі предмети, – це поганські забобони, вони не мають жодної підстави в традиціях Церкви, їм не слід надавати ніякого значення. Крім іншого, порівняння глави Іоана Хрестителя з круглими овочами та фруктами навряд чи можна назвати благочестивим.
На закінчення наведемо випадок, розказаний монахом Серафимом (Шолковим).
Одного разу афонський чернець був на Головостеніє в гостях у дуже побожних православних християн. За трапезою він узяв ніж і хотів було розрізати велике яблуко, але господиня, побачивши це, раптом закричала:
– Батюшко! Що ж ви робите?!
– Що? – питає чернець. – Яблуко хотів розрізати.
– Та ви що?! Хіба ви на Афоні не знаєте, що в цей день не можна різати нічого круглого?!
– Ні, не знаю. У нас на Афоні такого немає.
– Як це може бути?! – здивувалась господиня. – Адже всі знають, що на Головосіку не можна різати нічого круглого. Багато благочестивих узагалі нічого не ріжуть, навіть ножі ховають, бо в цей день відсікли голову святому Іоану Хрестителю.
– Так, я розумію, що в цей день відсікли голову святому Предтечі, але не можу зрозуміти, який зв’язок ножа і круглих фруктів з главою Іоана Хрестителя?
На це господиня ченцеві зауважила, що він не духовна людина, а тому й не розуміє всю глибину духовного зв’язку. Виходить, що чим більше ти забобонний, тим більше «духовний». Монах не сперечався про свою духовність, але лагідно сказав: «А як же тоді сприймати той факт, що священнослужитель сьогодні на службі різав круглі проскури?» Благочестива хазяйка нічого не могла на це заперечити:
– Так, батюшко, ваша правда, а я раніше ніколи над цим не думала. Виходить, що марновірство?
– Еге ж, марновірство, – сказав чернець і додав: – Я дуже радий, що ви це зрозуміли.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи