Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

БОГ – «ВСЕЛЕНСЬКА ЕНЕРГІЯ ЛЮБОВІ»?

Запитання читача

Досить часть від моїх знайомих чула, що Бог – «вселенська енергія любові». Роз’ясніть, що мається на увазі?

Відповідає ієромонах Марк (Левків)

Справді, деякі православні віряни часто використовують різноманітні вислови, які є не лише новими для православного світогляду, а й іноді ворожими йому. Вищезгадане словосполучення «Бог – вселенська енергія любові» – одне з них. Чуємо з їх уст і про «сприятливу карму», і про надзвичайну «ауру храму», про «космічний розум», «хорошу енергетику людини» тощо. На перший погляд, це ніби невинні слова, які повинні повніше, більш точно розкривати науку Божу чи передавати відчуття духовного переживання. Та як неможливо передати материнську любов математичними формулами чи пояснити красу природи, використовуючи наукові терміни, так і неправильно розкривати вчення Церкви Христової чи передавати духовний досвід, використовуючи чужі для Християнства слова.

Власне, в тому й криється загроза тих висловів з переважно східною «пропискою», які несуть у собі зміст язичницьких релігійних систем, адже за ними приходять і лжевчення, і хибні практики. Звідси – бажання деяких «підзарядитися позитивною енергією» від ікони, замість того, щоб через молитву й благочестиве життя сповнюватися благодаттю Духа Святого. Звідси й намір пояснити свої слабкості чи біди, викликані маловір’ям і браком любові, «несприятливою кармою» чи «родовим прокляттям». Тому й у часі хвороб вони звертаються не до Господа, а до екстрасенсів чи псевдолікарів, які знову ж таки будь-яку проблему вирішують, застосовуючи горезвісні «енергії». Звичайну втому тлумачать як «енергетичне спустошення», кажуть, що люди своєю енергетикою негативно на них впливають, звертаються до Бога за такою собі своєрідною «підзарядкою», замість того, щоб у молитві благати Господа про поміч. Інколи такі горе-богослови задля підтвердження своїх переконань навіть посилаються на вчення Православної Церкви про енергії.

У Православ’ї дійсно є вчення про енергії. Але про так звані несотворені. Це вчення увійшло в «Сповідування віри» на Константинопольському соборі 1351 року. Його суть у тому, що Бога ми пізнаємо не через Його природу (єство або сутність). Вона незбагненна і недослідима для нас і навіть для ангелів. Ми пізнаємо Бога через Його дії та властивості. Преподобний Іван із Дамаска у своїй книзі «Точний виклад православної віри» пише, що все, що ми говоримо про Бога, говоримо не про єство Його, а про Божі дії, прояви чи властивості, доступні або недоступні пізнанню людини. В ученні святителя Григорія Палами власне ці Господні дії і дістали назву несотворених енергій, які походять із єдиної природи Бога. Через ці енергії Господь діє у світі й звершує спасіння людей.

З огляду на це вчення вислів «Бог – вселенська енергія любові» і подібні йому небезпечно змішують чи урівнюють Бога і Його дії, знівельовують, розчиняють Божественну природу, перетворюють Її в безособову силу чи масу. Це те ж саме, коли відомі нам вислови «Бог-Слово» і «Бог є любов» протлумачити, що нібито будь-яке слово є Богом чи будь-яка любов – Божественна. Насправді ж слово чи любов – не Бог, відповідно й енергія як дія Божества – не є Господом.

Тому, аби не занечищувати православний світогляд, варто взагалі відмовитись від вживання подібних висловів іновірного походження.

Волин. єпарх. відом.– 2005.– № 10 (11)