→Газета
→
«Отче, благословіть»
Розкажіть, будь ласка, про значення благословення, по яке люди підходять до священика. В чому його сутність?
Відповідає священик
Андрій ХРОМЯК, викладач Волинської православної богословської академії, кандидат
богословських наук
Віруючі люди вважають за потрібне при зустрічі зі
священиком попросити у нього пастирське благословення, але багато це роблять
неправильно. З такого питання немає строгих канонів, однак традиції Церкви і
простий здоровий глузд підказують, як потрібно себе вести, коли підходиш до
священнослужителя.
Благословення має кілька значень. Перше з них – привітання. Привітатися зі священиком за руку має право тільки рівний йому по сану; всі інші, навіть диякони, при зустрічі приймають від нього благословення. Для цього потрібно скласти долоні разом, праву поверх лівої, щоб взяти в них благословляючу руку і поцілувати її на знак пошани до священного сану. І ні для чого більше! Ніякого таємничого значення прихиляння до себе долонь після благословення не має, як це роблять деякі парафіяни. Благодать у них не «опускається», як гадає дехто.
Взяти благословення у священика можна не тільки тоді, коли він у церковному одязі, але і в звичайному; не тільки у храмі, але й на вулиці, у громадському місці. Не варто, однак, підходити за благословенням поза храмом до необлаченого священика, який з вами не знайомий. Точно так само кожний мирянин прощається з душпастирем. Якщо кілька ієреїв стоять поруч, а ви хочете взяти благословення у всіх, то спочатку потрібно підійти до старшого по сану.
Друге значення священичого благословення – це дозвіл, порада, розрада. Перед початком усякого відповідального діла, перед подорожжю, а також у будь-яких скрутних обставинах, ми можемо просити у священика благословення. Нарешті, існують благословення під час церковної служби. Отець, промовляючи: «Мир всім», «Благословення Господнє на вас...», «Благодать Господа нашого Ісуса Христа...», осіняє молільників хресним знаменням. У відповідь ми смиренно схиляємо голови, не складаючи рук – адже тоді поцілувати благословляючу десницю неможливо. Якщо ж панотець осіняє нас священними предметами – хрестом, Євангелієм, чашею, іконою тощо, – ми спочатку хрестимося, а потім робимо уклін.
Не слід підходити під благословення, коли ієрей причащає, кадить храм, помазує єлеєм. Але можна зробити це по закінченні Сповіді та Літургії, під час цілування хреста. Зловживати благословенням, підходячи до одного і того ж священика кілька разів на день, не варто. Слова «благословіть, отче» завжди повинні звучати для мирянина радісно й урочисто, і не потрібно перетворювати їх на повсякденність.
Бажаєте одержати відповідь православного богослова
на Ваші запитання?
Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний
узвіз, 1; (0332) 72-21-82; hazeta.vyev@gmail.com
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи