Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ЗАЯВА ПРЕС-ЦЕНТРУ КИЇВСЬКОЇ ПАТРІАРХІЇ З ПРИВОДУ ІНІЦІАТИВ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ЄДНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

У зв’язку з останніми подіями, які актуалізували питання відновлення єдності українського Православ’я, з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета прес-центр Київської Патріархії уповноважений роз’яснити позицію УПЦ Київського Патріархату в цьому питанні.

На зустрічі Президента України Віктора Ющенка з єпископатом УПЦ Київського Патріархату прозвучали ініціативи глави держави щодо можливих шляхів подолання розділення Православної Церкви в Україні. Під час спілкування єпископат Київського Патріархату схвально сприйняв ці пропозиції. Єпископат погодився з тим, що держава не може втручатися у внутрішні питання церковного життя, що розв’язання канонічних та інших непорозумінь між православними конфесіями України – питання міжцерковного діалогу. Разом з тим була схвально сприйнята позиція Президента України щодо того, що розділення Православ’я негативно впливає на все життя українського суспільства, а тому держава не може повністю відсторонюватися від розв’язання цієї проблеми. Обов’язок держави полягає у тому, що, з одного боку, вона повинна виступати гарантом дотримання законних прав віруючих, забезпечувати виконання законодавства, з іншого – вона має право і обов’язок виступити посередником діалогу між православними конфесіями.

Єпископат Київського Патріархату переконаний, що держава повинна дієво сприяти утворенню в Україні Єдиної Помісної Православної Церкви, бо без єдності та незалежності Православної Церкви в Україні державна незалежність нашої країни не може бути міцною. Також і соціологічні опитування свідчать, що тих, хто підтримує незалежність Православної Української Церкви, значно більше, ніж тих, хто виступає за її підпорядкування Московському Патріархату.

Єдина Помісна Православна Церква сприятиме консолідації українського суспільства, зміцненню єдності нашої держави, за що виступають представники різних політичних таборів. Утвердження Єдиної Помісної Православної Церкви також сприятиме розв’язанню існуючих нині майнових конфліктів між Київським і Московським Патріархатами, безконфліктному завершенню процесу повернення державою націоналізованого церковного майна.

З метою просування у процесі утвердження Єдиної Помісної Православної Української Церкви Київський Патріархат підтверджує свою готовність до діалогу з представниками УПЦ Московського Патріархату. Як підтвердження добрих намірів від імені Київського Патріархату Святійший Патріарх Філарет висловив готовність підтримати пропозицію Президента України щодо введення тимчасового взаємного мораторію на перехід парафій з одної православної юрисдикції в іншу, бо такі переходи часто стають причиною загострення міжконфесійного протистояння.

На жаль, єпископат УПЦ Московського Патріархату виявив свою неготовність до конструктивних кроків у напрямку відновлення єдності Православної Церкви в Україні.

Рішенням зібрання архієреїв УПЦ МП від 24 січня 2007 р. було ухвалено "утриматися від створення ... двосторонньої комісії, оскільки УПЦ КП, не маючи апостольської спадкоємності ієрархії, не може бути еклезіологічно рівноправним учасником діалогу". Натомість в односторонньому порядку було створено "комісію УПЦ з відновлення єдності українського Православ’я". До її компетенції було віднесено "пошук шляхів і методів, а також розробка механізмів відновлення єдності українського православ’я шляхом церковнодисциплінарних норм, передбачених канонічним правом Вселенського Православ’я".

Нарешті, після майже п’ятнадцяти років закликів з нашого боку, єпископат УПЦ Московського Патріархату зміг задекларувати створення хоч якоїсь структури, до компетенції якої входить опіка питанням церковної єдності. Київський Патріархат може відзначити це як певну позитивну ознаку. Разом з тим доводиться із жалем констатувати, що запропонована концепція так званого "діалогу" для представників УПЦ Київського Патріархату є образливою і неприйнятною.

Щонайменше викликає подив твердження про те, що УПЦ Київського Патріархату не має апостольської спадкоємності ієрархії. Хіротонії архієреїв нашої Церкви, так само, як і хіротонії архієреїв УПЦ Московського Патріархату, мають апостольську наступність через Святійшого Патріарха Філарета. Те, що Київський Патріархат як Помісна Церква поки що не має загальноправославного визнання, не означає, що інші Помісні Церкви не визнають наявність апостольської наступності нашої ієрархії. Так зване "позбавлення сану та анафематствування" Патріарха Філарета Архієрейським собором РПЦ є неканонічним і недійсним. Тому в питанні апостольської наступності УПЦ МП та Київський Патріархат знаходяться у однакових умовах. Ще більш дивним є вищенаведене твердження про "еклезіологічну нерівність" у світлі того, що УПЦ МП вже проводить переговори з УАПЦ, хоч наступність хіротонії її Предстоятеля та окремих ієрархів також походять від Святійшого Патріарха Філарета.

В офіційному повідомленні УПЦ МП про рішення зібрання її архієреїв від 24 січня 2007 р. стверджується, що з їхньої точки зору "поняття „відновлення єдності“ означає повернення відпалих від церковної єдності через усвідомлення гріху розколу, тобто покаяння, у лоно Української Православної Церкви" (Московського Патріархату). Тому члени вищевказаної комісії УПЦ (МП) "зможуть приймати тих, хто ухилився в розкол, вислухувати їхні можливі ініціативи, а також мати судження з цього приводу".

Такі формулювання умов та форма роботи комісії УПЦ МП "з відновлення єдності українського православ’я" свідомо принижують представників Київського Патріархату як сторону можливого діалогу. Представники Київського Патріархату не мають наміру через посередництво вказаної комісії "каятися" або "повертатися в лоно" Московського Патріархату. У зв’язку з тим, що можливі зустрічі представників Київського Патріархату з членами вказаної комісії можуть оцінюватися як бажання "покаятися" перед Московським Патріархатом та "увійти в його лоно", представники Київського Патріархату вимушені утриматися від співпраці з цією комісією на подібних умовах.

Підставою для того, щоб утриматися від подібного роду зустрічей, є також те, що склад комісії невизначений, авторитетність та компетенція її невідома, бо у згаданому офіційному повідомленні ці моменти описані нечітко або опущені. Разом з тим Київський Патріархат заявляє про свою готовність до діалогу з компетентними представниками УПЦ МП, якщо форма такого діалогу буде позбавлена образливих натяків та двозначності.

Мета такого діалогу – реальне досягнення порозуміння між УПЦ МП та Київським Патріархатом, припинення ворожнечі між ними та зрештою – Єдина Помісна Українська Православна Церква. Тому нам не потрібний діалог заради діалогу, яким представники Московського Патріархату прагнуть підмінити реальне вирішення існуючих проблем.

В основі позиції Київського Патріархату лежить прагнення не на словах, а ділом виявляти заповідану Богом любов до всіх, а особливо до наших співбратів у православній вірі, які належать до УПЦ МП. Ми хочемо говорити з ними та бути почутими. Але доки з боку УПЦ МП не буде належної реакції на наші прагнення, переконані, що не пусті розмови навколо можливого діалогу, а реальне зміцнення Київського Патріархату, збільшення його суспільної підтримки, поширення правдивих знань про необхідність існування Єдиної Помісної Української Православної Церкви сприятимуть наближенню того часу, коли буде відновлено єдність українського Православ’я. Віримо, що на це є благословення Боже!

"Українське Православ’я" – Uaorthodox.org, 29 січня 2007 р.

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 3 (28)