Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ПОСЛАНЕЦЬ УКРАЇНІ

Апостол Андрій – перший учень, хто пішов за Христом, сповідуючи і проповідуючи Його вчення, тому і названий Первозваним, хоча Церква першість віддає апостолам Петру, його братові, та Павлу.

Про Андрія небагато сказано в Біблії, але його життя досліджували давні письменники та святі отці. Звідси й черпаємо інформацію про його подвиги. Враховуючи, що апостол Андрій побував на наших землях раніше, ніж Петро в Римі, у нас його вважають засновником Української Православної Церкви.

З описів письменників ІІІ століття Іполита Портуенського й Орігена відомо, що Андрій Первозваний відвідав місця, де згодом виник Київ. Відтоді й розпочинається історія християнства на Русі.

Дізнавшись про перебування на Русі апостола Андрія, преподобний Нестор Літописець згодом вписує цей факт свою незабутню «Повість временних літ». Але жодного разу преподобний Нестор не називає святого Андрія засновником Руської Православної Церкви. Він лише говорить про нього як про першого благовісника на нашій землі. Письменник Роман Володимир пише, що «Повість временних літ» урятувала один із затоплених скарбів тисячолітньої народної бувальщини й відродженої згодом історичної традиції українського народу.

До речі, є легенда, що доходив святий Андрій і до земель сучасної Москви, де його ледь не вбили за наказами місцевих волхвів-язичників. Але в цілому тут його місія не спрацювала. Лише через 800 років – пишуть дослідники – вихідці із Києва й Подніпров’я принеслий закріпили тут християнську духовність, слов’янську мову й менталітет.

Перебування апостола Андрія Первозваного на Русі і встановлення ним хреста на київських горах деякі історики називають першим хрещенням Русі. Ця гора і після заснування Києва називалась Андрієвою. «Андрій, вийшовши на придніпровські гори, поблагословив країну, встановив там хрест і помолився Богові. „Бачите гори ці? – заговорив до учнів своїх. – На цих горах засяє благодать Божа; великий город там стане й Бог побудує в ньому багато церков“, Зійшовши з гори, де згодом бути Києву, поплив угору Дніпром», – розповідає Нестор Літописець.

Можемо припустити, що це та гора, де нині в Києві стоїть Андріївська церква. Заклали її значно пізніше, 1744 року, за проектом відомого архітектора Франческо Бартоломео Растреллі.

Враження апостола від київських земель Роман Володимир в історичній повісті передає такими словами: «Понад усе спасибі Тобі, Ісусе Христе, що дав провідати й поблагословити справжніх мирян цього світу. З душі бажав би я, хоч один тільки раз, востаннє, побути знову між моїми братами над Борисфенськими берегами, бо такого гостинного, чесного народу ніколи не доводилось зустрічати в широкому світі. О, пошли мені, Боже, ще раз, востаннє, хоч уві сні побачити цю гожу країну мирян».

На кожному місці, де проповідував апостол Андрій, він ставив хреста у формі літери Х (початкова буква слова Христос). За проповідництво апостола і розп’яли на такому хресті, тож в історію він увійшов як андріївський і став геральдичним символом у кількох державах. Частинки мощей святого перебувають у різних державах світу.

2003 року святий апостол Андрій Первозваний своєю присутністю знову благословив Київ. Того року в лавру привезли для поклоніння його чесну главу.

Волин. єпарх. відом.– 2006.– № 12 (25)