Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Початок пастушого і ремісничого життя

«Ада народила Іавала: він був батьком тих, хто живе в наметах з отарами. Ім’я брата його Іувал: він був батьком всіх, хто грає на гуслях і сопілках. Цилла також народила Тувалкаїна [Фовела], що був ковачем усякого знаряддя з міді і заліза. І сестра Тувалкаїна Ноема. І сказав Ламех дружинам своїм: Ада і Цилла! Послухайте голосу мого, дружини Ламехові! Слухайте слова мої: я убив чоловіка на виразку собі й отрока на рану собі; якщо за Каїна відомститься всемеро, то за Ламеха в сімдесят разів усемеро» (Бут. 4: 20–24).

«Ада народила Іавала: він був батьком тих, хто живе в наметах з отарами. Ім’я брата його Іувал: він був батьком всіх, хто грає на гуслях і сопілках. Цилла також народила Тувалкаїна [Фовела], що був ковачем усякого знаряддя з міді і заліза.

Три перших імені цього розділу витлумачено в самому тексті, що значно полегшує виявлення їхнього значення. Так, перший син Ади Іавал означає «кочівник; провідний стада», і в Біблії він називається «батьком тих, хто живе в наметах з отарами», тобто родоначальником, чи влаштовувачем пастушо-кочового способу життя. Ім’я другого сина Ади – Іувал, що походить від слова jobel (ювілей) – протяжний музичний звук, що видається спеціальною трубою, – вказує на нього як на винахідника «струнних і духових» інструментів, про що прямо говориться в біблійному тексті. Нарешті, третій син Ламеха, народжений вже від іншої дружини, мав ім’я Тувалкаїн (по-грецьки – Фовел). Біблія не пояснює нам значення імені цього патріарха, але воно прекрасно визначає його роль як винахідника різного роду мідних і залізних знарядь, потрібних для землеробства, скотарства, полювання, війни та музики.

Коротка замітка буттєписьменника про все це служить попутною вказівкою на вельми важливий культурно-історичної момент – перехід з кам’яного віку в залізний. При цьому привертає особливу увагу і цікава подробиця: Біблія, у повній згоді з наукою – історією культури, – обробку міді ставить раніше за вироблення заліза.

«І сказав Ламех дружинам своїм: Ада і Цилла! Послухайте голосу мого, дружини Ламехові! Слухайте слова мої: я убив чоловіка на виразку собі й отрока на рану собі; якщо за Каїна відомститься всемеро, то за Ламеха в сімдесят разів усемеро».

Ці два біблійних вірша, відомі під ім’ям «пісні Ламеха», – найдавніша пам’ятка семітичної поезії. У ньому ми вперше зустрічаємося з характерною її ознакою – т.зв. паралелізмом: у наступному рядку на інший лад повторюється думка попереднього рядка. «Послухайте голосу мого ... слухайте слова мої» – ось типовий для єврейської поезії приклад паралелізму. «Я убив чоловіка на виразку собі й отрока на рану собі...».

Набагато важче стоїть питання про те, в якому сенсі розуміти промову Ламеха перед дружинами про якесь скоєне ним убивство. Чи говориться все це тільки в питальній формі, тобто – «Хіба я убив чоловіка і юнака?», чи як вже про факт подвійного вбивства, чи лише в імовірній: «Уб’ю кожного, хто стане на моїй дорозі, – чи буде то зрілий муж, чи юний отрок»? Більшість сучасних екзегетів схиляються на бік останнього, знаходячи, що тут минулий час дієслова «убив» ужито замість майбутнього. Захоплений кривавим винаходом свого сина Тувалкаїна, Ламех підходить до своїх дружин і, потрясаючи грізною зброєю, гордовито хвалиться перед ними цією новою «культурною перемогою», що створює йому положення деспота: «Я вб’ю кожного – чи буде то поважний, зрілий чоловік, чи легковажний отрок, якщо він наважиться завдати мені хоча б найменшої образи. І якщо Бог за смерть Каїна обіцяє віддати всемеро, то я, озброєний грізним винаходом свого сина, зумію в сімдесят разів краще постояти за себе сам!»

Не розумієте деяких місць у Святому Письмі? Бажаєте ґрунтовних пояснень окремих цитат із Біблії?
Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; hazeta.vyev@gmail.com