Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Убити чи залишити?

Оксана носила під серцем хвору дитину. Лікар сказав, що краще її позбутися, доки термін вагітності дозволяє. Що робити? Вирішили з чоловіком запитати поради в священика. Той переконав народжувати. На цьому й зупинилися. Хлопчик і справді народився дуже хворим. Переніс декілька операцій, довгий час ходив із трубками в спині та голові. Але – ходив своїми ногами, розвивався, як усі діти, пішов до школи вчасно. Так, у нього є інвалідність. Однак він має і батьків, які люблять його таким, яким він є.

Що робити у такій ситуації? Чи правильно народжувати дитину, приречену на інвалідність? Про це ми поговоримо із психологом ВБФ «Запорука» Наталею Заболотною та настоятелем храму Різдва Пресвятої Богородиці в с. Білин Ковельського районного деканату священиком Василем Фурманом.

– Якщо у дитини є хоч один шанс поборотися за своє життя, що мама повинна зробити: народжувати чи йти на аборт?

о. Василь Фурман:

– Дитина – Божий дар. Ми ще не можемо побачити її, але можемо вже молитися за неї. «Нехай буде воля Твоя», – молимося ми, тож маємо примиритися з волею Отця Небесного.

Наталя Заболотна:

– Важке питання… Та вирішує його жінка, а краще сім’я разом. У будь-якому випадку, я дуже вірю, що те рішення буде найкращим для жінки і для сім’ї.

– Як матері, яка зважилася народити хвору дитину, не відчувати себе непотрібною в суспільстві зі своїм малям і як можна відгородитися від звинувачень: «Нащо таке дитя народила – мучитися?»

о. Василь Фурман:

– Якщо дитина народилася калікою й батьки не хочуть її прийняти, можна віддати в притулок, щоб хтось інший з радістю взяв на виховання. Але я знаю сім’ю, у якій росте дитина, про яку лікарі при народженні казали, що не буде говорити й ходити. Батьки ж, попри всі труднощі, не покинули дитя, дали можливість йому розвиватися. Хлопчик ходить до школи, має світлий розум, прагне до знань. Якби від нього свого часу відмовилися батьки, не було б серед нас таких людей, які змінюють світ. Вони вчать нас бути милосердними і добрими. А щодо звинувачень… Ісуса Христа і святих отців теж засуджували свого часу, але це не заважало їм нести світло. За цей подвиг матері будуть нагороджені Всевишнім.

Наталя Заболотна:

– Важливо усвідомлювати матері, де її відповідальність, а де вплив інших факторів на здоров’я та життя дитини, на що може і на що не може повпливати жінка. Є певні речі, на які ми як люди не можемо вплинути, і це потрібно лише прийняти.

По-перше, важливо, наскільки ці жінки беруть на себе відповідальність за свій вчинок, а по-друге – вони просто хочуть бути мамами, як усі інші, адже одне з призначень жінки – материнство!Жодна істота, крім людини, не чинить аборту.

Якщо ці мами роблять вибір залишити хвору дитину – то це найкраще, що вони можуть зараз зробити!