Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Образ «Богородиця Одигітрія»

Образ «Богородиця Одигітрія» з Симеонівської церкви с. Суходоли Володимирського районного деканату. XVII ст. Матеріали: дерево (липа), левкас, темпера, гравіювання тла, золочення. Експонується в Музеї волинської ікони.

У першу неділю Великого посту Церква згадує перемогу православ’я над єресями, тому цей день називається Неділею торжества православ’я. Свято встановлено після перемоги над іконоборчою єрессю у 842 р. за візантійського імператора Михаїла і його матері Феодори, коли Константинопольським Патріархом був св. Мефодій. Але оскільки перемогою над іконоборством Церква остаточно розкрила православне віровчення і сформулювала його в постановах семи Вселенських Соборів, то подія ця називається не торжеством іконошанування, а Торжеством православ’я. Це не означає, що після середини IX століття більше не з’являлося єресей; це значить, що всі вони осуджуються постановами семи Вселенських Соборів.

Як результат виникає особливий образ, у якому в центрі композиції більшою за розміром зображено ікону Божої Матері «Одигітрія». Ікона стоїть на престолі, її підтримують два ангели у червоних одежах. А обабіч неї – імператриця Феодора, Патріарх Мефодій, священнослужителі, святі у молитовних позах.

Невипадковим є зображення саме Одигітрії – по-грецьки Путівниці, Провідниці. Адже саме до Неї впродовж багатьох століть звертається віруючий люд, прохаючи заступництва, допомоги у скруті, милосердя. До того ж це один із найдавніших, найшанованіших образів Богородиці. І на Волині цей тип зображення найбільш поширений.

Ікона з Суходолів привертає увагу не лише беззаперечною майстерністю іконописця, але й особливою чарівністю, спокоєм, благодаттю, що відчуваєш поряд із нею. Згідно з традицією, зображення Діви поясне, на лівій руці Вона тримає Ісуса Христа, а правою вказує на Нього. Одягнена Пречиста у зелений хітон, оздоблений широкою орнаментованою тасьмою на обшлагах і горловині, вишневий із зеленим виворотом мафорій, облямований золотним шиттям, та зірками, що знаменують вічнодівство, – на чолі й рамені. Її ніжний лик обрамляє легкий серпанок. Ісус Христос піднятою правою рукою благословляє, ліва лежить на колінах. Спаситель одягнений у білий, підперезаний червоно-золотим поясом хітон із клавом (нашивна прикраса). На Ньому також вохристий гіматій (верхній одяг із чотирикутного шматка вовняної тканини), декорований золотим асистом – полиском, що знаменує присутність Отця Небесного.

Маляр майстерно моделює складки одеж зіставленням темних смуг і висвітлень. Нас зачаровують одухотворені, прекрасні лики, сповнені мудрості, безмежної любові, всепрощення. Бездонні, великі темні очі, довгі чорні брови, прямий ніс, маленькі ніжно-рожеві вуста Богородиці – риси, притаманні типажу української жінки. Німби золочені: Богоматері – плоский, окреслений, Ісуса Христа – хрещатий. Пишний декоративний ефект справляє золочене тло ікони, гравійоване рослинним орнаментом, в основі якого – цвіт граната, гвоздики, перевиті стебла, акантове листя, пуп’янки, дрібні насічки.

Образ «Богородиця Одигітрія» з Суходолів сповнена духовності, високого естетичного смаку і, без сумніву, належить до кращих зразків волинської іконописної школи XVII ст.