→Газета
→
АВРААМ
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Після потопу люди поступово заселяли землю. Проживши довге і щасливе життя, Ной помер. Не всі його нащадки старались зберігати і поширювати вчення про Бога. Тому люди почали потрохи забувати про Господа. Вони будували величезні держави (Єгипет, Вавилон) і дуже пишались собою. Дехто навіть називав себе богом. Утративши знання про Бога, вони поклонялися зіркам, місяцю, сонцю, тваринам і птахам. Така віра отримала назву поганство. Вона трималась і на нашій, українській землі, у Київській Русі, доки князь Володимир не запровадив Християнство.
Ви любите і шануєте свого тата. Чи сподобалось би йому, якби ви стороннього чоловіка почали називати татом і шанувати його, а про свого тата забули б? Звісно, що не сподобалось би. Так само нашому Небесному Отцеві – Богу не подобалось, коли люди забували про Нього і називали богами птахів, звірів, зірки або себе називали богами.
Господь знову шукав слухняну Йому людину з чистою душею, щоб вона допомогла іншим зрозуміти Бога і повірити в Нього, стати слухняними Господу і бути щасливими.
Творець побачив, що серед нащадків Ноя є такий, чия душа не забруднена гріхом, хто не забув віру в Бога, хто шанує Бога. Звати його Аврам. Він жив у місті Ур Халдейський. Тут також жили нечестиві люди. Вони забули про Єдиного Бога, а поклонялись місяцю як Богові. Тому Господь промовив у чистій душі Аврама: «Вийди із цього краю в край, який Я тобі вкажу».
Аврам послухався Всевишнього. Він узяв свою дружину Сару, племінника Лота, слуг, своє майно і пішов туди, куди кликав його Бог.
Чому Він покликав Аврама вийти із землі, у якій мешкав?
Перша причина та, що Господь не хотів, щоб нечестиві сусіди погано вплинули на Аврама, щоб він не перейняв їхніх недобрих звичаїв. Бог завжди відводить нас від лихих компаній, застерігає від забруднення поганими словами та звичками. Коли ми бачимо, що люди, які поряд з нами, не слухняні Богові, ведуть гріховне життя, – ми повинні триматись подалі від них. Але не можна ставитись до таких людей зверхньо, вважати себе кращими за них, бо тоді будемо гордитись, а це небезпечний гріх. Навпаки, до тих, хто грішить, мусимо ставитись терпеливо і доброзичливо, співчувати їм. Якщо вони цікавляться – розповідати їм про Бога, але дружби з ними не водити.
Прочитайте про це ось таку оповідку.
Іванко повернувшись зі школи, запитав тата: «Чому вчитель казав, щоб ми обминали поганих товаришів? Мені здається, що добрі діти для того повинні товаришувати із поганими, щоб ті виправлялися». Тоді батько пішов у садок, зібрав кілька гнилих яблук, приніс синові і сказав: «Поклади ці яблука в миску до свіжих яблук і побачиш, якими вони стануть». – «Шкода, тату, – відповів Іванко, – бо біля гнилих попсуються і свіжі». – «Так, бачиш, сину, біля неслухняних дітей „попсуються“ і добрі. Добрі поганих самі не виправлять! Для цього потрібно просити допомоги у Господа».
Отже, Бог вивів Аврама з його землі, щоб він не перейняв поганих звичаїв своїх сусідів.
Друга причина, чому Аврам змушений був відправитись у мандрівку, та, що Ханаанський край, куди вів його Господь, був розташований між трьома частинами світу: Європою, Азією і Африкою. Він був ніби містком між цими частинами світу. Щоб потрапити з однієї в іншу, треба було переїжджати через Ханаанський край. Саме там і оселився Аврам. Через цей край проходили каравани.
Караван – це велика кількість верблюдів, які везуть вантажі, а їх супроводжують люди. Коли караван зупинявся, щоб подорожуючі перепочили, Аврам розповідав їм про віру в Єдиного Бога, про те, що неправильно поклонятися зорям, сонцю, тваринам, а треба поклонятися Всевишньому. Люди везли цю науку Аврама в свою країну і переповідали там. Так люди знову дізнавались про Бога. Саме тому Господь дав Авраму нове ім’я – Авраам – «батько багатьох», бо він став батьком усіх віруючих в Бога людей.
Ми можемо взяти приклад з Авраама в тому, щоб розповідати іншим про Творця, запрошувати їх до церкви. Але дуже важливо, щоб наші вчинки не розходилися із нашими словами. Потрібно розповідати про Господа не тільки словами, але і своєю доброю поведінкою.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи