Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

28 СЕРПНЯ – УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Із Нового Завіту ми знаємо, що Діва Марія після завершення земного шляху Ісуса Христа була оточена шаною апостолів, жила в домі Івана в Єрусалимі. Що ж до її смерті (Успіння), то найбільш раннє писемне джерело походить лише з V–VII століть. Очевидно, доти про події, пов’язані з відходом у вічність Божої Матері, переказували з уст в уста. Святитель Модест (поч. VII ст.) знав сказання про те, як усі апостоли зібралися провести в останню путь Богородицю, і що настало її всеціле безсмертя ще до всезагального воскресіння. Адже коли на прохання одного з апостолів, котрий спізнився, гріб відкрили, тіла Божої Матері там не було.

Сучасні православні богослови не одностайні у ставленні до цього факту: одні поділяють віру в те, що Діва Марія за промислом Божим тілом і душею вознеслась на небо (в католиків із 1950 року є навіть офіційно сформульований догмат про це), інші ж вважають, що про це чудо краще зберігати «благоговійне мовчання» і ніяк не трактувати його.

Так чи так, але незмінною серед усього Божого люду є віра в те, що Пресвята Богородиця, славніша за херувимів і серафимів, стоїть найближче до Господа і є найревнішою молитвеницею за кожного грішника й увесь рід людський.

Волин. єпарх. відом.– 2005.– № 8 (9)