→Газета
→
Робити добро – поспішаймо!
Запитання: Часто можна почути вислів: «Поспішайте робити добро». До цього ж закликає нас і Біблія. Але чому треба саме поспішати?
Відповідає священик Андрій ХРОМЯК, викладач Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук
Слова «Поспішайте робити добро» належать старшому лікареві московських тюремних лікарень Фрідріху-Йосифу Гаазові (1780–1853 рр.). Доктор Гааз невтомно дотримувався цього принципу до кінця життя. Із невичерпною любов’ю і невтомною енергією віддавшись турботі про долю арештантів, Гааз поступово залишив лікарську практику, роздав свої кошти і, повністю забуваючи про себе, присвятив увесь час і сили служінню нещасним. Він організував тюремну лікарню і школи для дітей заарештованих. Останні 20 років проходив кілька верст Володимирським трактом із кожною групою арештантів, надаючи їм допомогу і втішаючи. Потім він листувався з ними, посилав релігійно-моральну літературу. Гааз жив сам-один, весь відданий справі доброчинності, не відступаючи ні перед працею, ні перед насмішками, ні перед байдужістю навколишніх та канцелярськими причіпками товаришів по службі. Життя заради інших він вважав справжнім щастям.
У листі своєму товаришеві Н. А. Норшіну доктор Гааз писав: «Я, здається, вже неодноразово висловлював Вам свою думку, що найвірніший шлях до щастя – не в бажанні бути щасливим, а в тому, щоб робити інших щасливими. Для цього потрібно слухати потреби людей, піклуватися про них, не боятися праці, допомагаючи їм порадою і ділом, – словом, любити їх, причому чим частіше виявляти цю любов, тим сильнішою вона буде ставати».
Ось ще декілька тез, чому треба квапитись робити добро.
По-перше, у прагненні швидко чинити благо виявляється благе влаштування душі. Вона має готовність і рішучість у будь-який час проявити любов до ближніх. Псалмоспівець каже: «Поспішав і не затримувався виконувати заповіді Твої» (Пс. 118:60). Діяльно любити всіх – основоположна заповідь. Хто не зволікає виконувати Божі заповіді, той поспішає робити добро. Так само й апостол Павло пише: «…поспішаймо до довершеності» (Євр. 6:1). Поспішати до довершеності – означає поспішати до діяльного милосердя. Тому той, хто не здобував цю чесноту, не може бути досконалим християнином.
По-друге, людина повинна хутчій робити добро, бо в цьому світі зло часто буває активнішим за добро. Діяльна любов і прояв милосердя вимагають не тільки трудів, але часом і подвигу. Зло ж приманює людей уявними благами і засмоктує людину, як смердюче болото. Тому зло множиться в світі. Тому слід поспішати робити добро. Є чудовий вислів одного давнього мудреця: «Подвійно дає той, хто дає швидко».
І по-третє. Життя скороминуще. Треба вміти використовувати дорогоцінний час. Цю заповідь дав нам апостол Павло: «…Робіть обережно, не як нерозумні, але як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві» (Еф. 5:15–16). За тлумаченням блаженного Єроніма, «роблячи добро, спокутуємо час і робимо його власним, замість того, щоб продати його злу. Ми спокутуємо час, коли дні злі перетворюємо в добрі й робимо їх із віку цього днями віку майбутнього». А в нашій мові є страшний (у духовному значенні) вираз – «вбити час»…
Відкладаючи якусь добру справу, можемо загаятись і не встигнути її зробити, бо не знаємо години своєї смерті: «Людина – як трава, дні її – немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає. Повіє вітер над нею і не стане її: не знайти вже й місця по ній» (Пс. 102:15–16).
На шляху для творення блага встає не тільки явне зло, а й байдужість деяких людей. Вони для виправдання себе прагнуть знецінити добро або навіть висміяти його. Байдужість є результат невір’я; але і серед тих, хто вважає себе віруючим, чимало байдужих. Наростання байдужості в наш час є ознакою наближення кінця часів. Саме тому треба невпинно робити добро. Тож не барімося! До цього закликає апостол Павло: «Отже, доки є час, будемо робити добро всім, а найбільше ж своїм за вірою» (Гал. 6:10).
Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; hazeta.vyev@gmail.com
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи